✦ WAR REPLAY
Усі війни › Російсько-українська війна › Битва за Авдіївку

Битва за Авдіївку

2023.10.10 — 2024.02.17
Відкрити мапу битви →

Авдіївка розташована безпосередньо біля північної околиці Донецька й від 2014 року була одним із найбільш укріплених опорних пунктів ЗСУ. 10 жовтня 2023 року, коли південний контрнаступ України вичерпався, Росія розпочала наступ по сходжуваних напрямках — від Красногорівки на півночі та від промзони й «Царського полювання» на півдні, — намагаючись оточити місто. У перші тижні російські бронеколони зазнали тяжких втрат, після чого Росія перейшла до повільного просування малими піхотними групами з використанням керованих авіабомб: наприкінці жовтня захопила террикон на півночі, у листопаді — південно-східну промзону, у січні 2024 року просочилася на південь міста через дренажну трубу, а в лютому вклинилася в місто з півночі, відрізавши коксохімічний завод від центру. 17 лютого українські сили відійшли під прикриттям 3-ї штурмової бригади. Це було найбільше захоплення Росії після Бахмута.

Сторони

Підсумок:Росія захопила Авдіївку; Україна відвела війська 17 лютого 2024 року, щоб уникнути оточення

Втрати:Україна: Офіційно не оприлюднено; The New York Times повідомляла, що на завершальному етапі відходу 850–1000 військових потрапили в полон або зникли безвісти (Україна заперечила цю цифру); 110-та бригада зазнала тяжких втрат;Росія: Україна заявляла про близько 17 000 загиблих і близько 30 000 поранених російських військових, а також про втрату понад 360 танків і понад 700 бронемашин; незалежно перевірити неможливо, але втрати бронетехніки в перші тижні добре задокументовані численними відео

Командувачі

Перебіг битви

2023.10.10Початок наступу з півночі й півдня

10 жовтня під прикриттям артилерії та гелікоптерів російські бронегрупи батальйонного рівня атакували одночасно з трьох напрямків: на півночі — від Красногорівки вздовж залізниці на Степове й коксохімічний завод, на південному заході — на Сіверне, на південному сході — з боку Ясинуватої на промзону. Мета полягала в тому, щоб з'єднатися біля Ласточкиного в тилу міста й перерізати єдину дорогу постачання.

2023.10.13Бронеколони знищено в полях

Українські дрони, протитанкові ракети, мінні поля й артилерія завдали тяжких втрат російським колонам на відкритій місцевості; за перші кілька днів було знищено десятки танків і бойових машин піхоти, а на аерозйомці видно цілі вервечки палаючої техніки. Російські сили прориву не досягли й почали стягувати підкріплення із Запорізького та інших напрямків.

2023.10.28Втрата террикону

21-ша мотострілецька бригада та інші підрозділи з 18 жовтня наближалися до террикону на північ від коксохімічного заводу й 28-го захопили його. Ця штучна висота панує над коксохімом і дорогами до міста, і російські сили облаштували на ній спостережні пункти й коригувальників артилерії.

2023.11.10Степове і залізниця

Російські сили перейшли до просування пішими групами вздовж залізниці під дощем, перетнули колію, підійшли до східної частини Степового й тиснули на станційні будівлі на північ від коксохімічного заводу. Як підкріплення сюди перекинули українську 47-му механізовану бригаду, і її Bradley неодноразово контратакували в районі Степового.

2023.11.24Падіння південно-східної промзони

Російські сили на півдні розпочали «третю хвилю» наступу з боку Ясинуватої, ділянка за ділянкою борючись за південно-східну промзону («Промку»). До кінця листопада вони контролювали більшу її частину, а на початку грудня захопили повністю, вийшовши на південно-східну околицю міста.

2023.12.20Зимова війна на виснаження

У грудні сторони втягнулися у виснажливі бої в районі Степового, північної частини коксохімічного заводу та «Царського полювання» на півдні міста. Україна відчувала гострий брак артилерійських снарядів, Росія мала приблизно в 5–9 разів більше гармат, а керовані авіабомби (КАБ) почали масово падати на місто.

2024.01.15Інфільтрація через дренажну трубу

Російські сили виявили, що дренажна труба великого діаметра біля Спартака на півдні міста веде в тил українських позицій. Інженери кілька днів розкопували й розширювали її, і з середини січня розвідувальні та штурмові групи проповзали нею близько 2 км, виходячи в тил українських позицій у районі «Царського полювання».

2024.01.20Прорив на півдні міста

20 січня російські сили прорвалися на півдні, зайняли комплекс «Царське полювання» і просунулися приблизно на 1 км углиб міста вздовж вулиці Соборної. Східний бік опорного пункту «Зеніт» опинився відкритим, а кілька українських контратак повернули лише окремі позиції.

2024.02.04Прорив у місто з півночі

На початку лютого російські сили прорвалися на півночі, захопили котеджний масив на північному сході й просувалися до центру міста вздовж залізниці та Індустріального проспекту. 110-та бригада, виснажена місяцями безперервних боїв, була на межі, а кількість ударів російських керованих авіабомб зросла приблизно до 50 вильотів на день.

2024.02.11Термінове введення 3-ї штурмової бригади

Новий головнокомандувач Сирський терміново кинув до Авдіївки свій останній резерв — 3-тю штурмову бригаду, розгорнувши її на коксохімічному заводі та в північних житлових кварталах, щоб дронами й танками зупинити російський клин із півночі. Проте на той час кліщі на північ і південь від міста розділяло лише кілька кілометрів.

2024.02.14Дорогу постачання перерізано

Російські сили захопили головну дорогу через Індустріальний проспект до Ласточкиного, відрізавши коксохімічний завод від центру міста. Підрозділи 110-ї бригади, що тримали опорні пункти «Зеніт» — «Чебурашка» на півдні, опинилися в напівоточенні й могли відходити на північ лише пішки під покровом темряви; частину тяжкопоранених довелося залишити.

2024.02.16Відхід із «Зеніту»

Тарнавський оголосив про відхід з опорного пункту «Зеніт»; російські сили захопили міський парк і лікарню. Того ж дня 3-тя штурмова бригада залишила коксохімічний завод і відійшла на захід, прикриваючи шлях відходу до Ласточкиного.

2024.02.17Відхід ЗСУ; Росія оголошує про захоплення

17 лютого Сирський оголосив про повний відхід з Авдіївки, щоб уникнути оточення. Відхід відбувався під переслідуванням артилерії та дронів, частина особового складу потрапила в полон або зникла безвісти. Того ж дня Росія оголосила про «повний контроль» над містом, а розрізнені групи українських військових на коксохімічному заводі згодом були ліквідовані.

Джерела