Битва за Бахмут
Бахмут — транспортний вузол на півночі Донецької області — з 1 серпня 2022 року став головною ціллю групи «Вагнер». Пригожин завербував у в'язницях десятки тисяч ув'язнених і кидав їх на українські позиції хвиля за хвилею штурмовими групами «людських хвиль»: спершу тиснучи зі сходу й півдня, а в січні 2023 року взявши Соледар на півночі, щоб утворити кліщі. Українські війська крок за кроком оборонялися, спираючись на міську забудову та річку Бахмутку, і підтримували постачання «дорогою життя» через Хромове. У березні українські війська відійшли на захід від річки, а «Вагнер» просувався вулиця за вулицею, захопивши завод АЗОМ і центр міста. 20 травня Пригожин оголосив про захоплення всього міста, а українські війська тим часом контратакували на північному й південному флангах і повернули частину висот.
Сторони
- Україна — Близько 30 000 (на початку 2023 року, бригади ротувалися)
- Росія / «Вагнер» — Близько 50 000 (у «Вагнері» — 30 000–40 000 ув'язнених, а також десантники й сили ДНР)
Підсумок:Росія («Вагнер») ціною величезних утрат захопила міську забудову Бахмута; українські війська втримали висоти на флангах на захід від міста й виграли час для формування підрозділів для контрнаступу 2023 року.
Втрати:Україна: Не оприлюднено; зовнішні оцінки — від кількох тисяч до понад десяти тисяч загиблих;Росія: Пригожин заявляв, що загинули близько 20 000 бійців «Вагнера» (половина з них — ув'язнені); незалежно перевірені дані різняться
Командувачі
- Олександр Сирський (Україна) — Командувач Сухопутних військ ЗСУ; угруповання «Хортиця» відповідало за оборону Бахмута
- Євген Пригожин (Росія) — Очільник групи Вагнера
- Дмитро Уткін (Росія) — Військовий командир «Вагнера»
Перебіг битви
2022.08.01«Вагнер» починає штурм
Захопивши в липні Лисичанськ і Попасну, Росія перекинула групу «Вагнер» на бахмутський напрямок. З 1 серпня «Вагнер» атакував одночасно з Вершини на сході та з Яковлівки й Соледара на північному сході, а місто зазнавало потужних обстрілів. Українська 93-тя механізована бригада, 58-ма мотопіхотна бригада та інші підрозділи організували оборону в промзонах і селах на східних околицях міста.
2022.09.15Бої за села на південний схід від міста
«Вагнер» і сили ДНР раз у раз штурмували лінію Кодема — Зайцеве на південний схід від міста та Бахмутське на сході, а українські війська утримували позиції артилерією та невеликими контратаками. Оскільки регулярні російські частини (144-та мотострілецька дивізія та інші) зазнали тяжких утрат під Харковом і Лиманом, бахмутський напрямок став майже виключно справою «Вагнера».
2022.10.07Просування до Опитного й Іванграда
«Вагнер» увірвався в Зайцеве та Опитне на південь від міста, наближаючись до Іванграда й промзони на сході міста. На той час Пригожин уже відкрито вербував ув'язнених у в'язницях по всій Росії, обіцяючи помилування після шести місяців служби, і велику кількість ув'язнених бійців «проєкту К» масово кидали у фронтальні атаки.
2022.11.25Окопна війна в багнюці
Осінні дощі перетворили східну частину міста на багнисте поле бою на кшталт Першої світової: сторони раз у раз билися за кілька сотень метрів землі біля Опитного, Іванграда та в лісосмугах на східних околицях. Росія випускала тисячі снарядів на день, українські втрати теж були великими, але лінія фронту майже не змінювалася. Українська 57-ма мотопіхотна бригада та інші підрозділи по черзі заходили в місто.
2022.12.20Зеленський відвідує передову
18–19 грудня українські війська контратакували в районі вулиці Максименка на сході міста, відкинувши «Вагнер» до краю промзони. 20 грудня Зеленський особисто приїхав до Бахмута, щоб нагородити оборонців, а наступного дня привіз підписаний ними прапор до Конгресу США. На той час «Вагнер» на сході просунувся до краю кварталів на схід від річки Бахмутки.
2023.01.10Кривава битва за соляні шахти Соледара
«Вагнер» зосередив сили на соледобувному містечку Соледар на північ від Бахмута, де українська 46-та аеромобільна бригада та інші підрозділи вперто оборонялися в місті й біля шахтних стовбурів солерудника. Пригожин особисто приїхав на фронт і знімав відео, у яких заявляв про близьку перемогу. Російські десантники підтримували наступ з північно-східного флангу.
2023.01.16Падіння Соледара
Зазнавши великих утрат, українські війська відійшли із Соледара на висоти на захід від траси Бахмут — Сіверськ. Міністерство оборони Росії та «Вагнер» публічно сперечалися, «хто взяв Соледар». Північна клешня таким чином наблизилася до північних околиць Бахмута.
2023.02.11Красна Гора і північна клешня
«Вагнер» узяв Красну Гору безпосередньо на північ від Бахмута, а потім атакував Парасковіївку; північна клешня просунулася в район на північ від заводу АЗОМ і до лінії Берхівка — Ягідне. Для посилення північного флангу перекинули українську 92-гу механізовану бригаду, 80-ту десантно-штурмову бригаду та інші підрозділи.
2023.02.22Оточення з трьох боків; «дорога життя»
Російські війська оточили Бахмут із півночі, сходу й півдня, а траса Т0504 на Костянтинівку опинилася під російським вогневим контролем. Постачання українських військ здебільшого йшло ґрунтовою дорогою через Хромове до Часового Яру та трасою Т0506, яку бійці називали «дорогою життя»; машини, що застрягали в багнюці, часто знищували артилерія та дрони.
2023.03.07Відхід на захід від річки Бахмутки
Українські війська підірвали мости через річку й свідомо залишили частину міста на схід від Бахмутки, зробивши річку новою лінією оборони. «Вагнер» зайняв Artwinery на східному березі та східну половину старого міста, а потім бився за кожну будівлю вздовж річки в центрі міста. 9 березня пам'ятник літаку МіГ-17 у західній частині міста було знищено обстрілом.
2023.03.26Втрата заводу АЗОМ
«Вагнер» захопив великий комплекс АЗОМ (Артемівський завод з обробки кольорових металів) на півночі міста, складні підземні споруди якого тривалий час робили його опорним пунктом ЗСУ на півночі. «Вагнер» одразу оголосив про захоплення заводу. Північна лінія оборони ЗСУ відійшла до Ступок і житлових кварталів на північному заході міста.
2023.04.06Центр міста й будівля адміністрації
На початку квітня «Вагнер» перейшов річку Бахмутку й зайняв центр міста та будівлю міської адміністрації, де Пригожин встановив прапор на даху й заявив, що місто взято «юридично». Українські сили утримували багатоповерхові житлові квартали на заході міста, куди на ротацію заходили 24-та окрема механізована бригада та інші підрозділи. Відходячи в середині квітня, українські сили підірвали опорні пункти, зокрема «Народний дім».
2023.05.05Пригожин погрожує відвести війська
Пригожин записав відео на тлі тіл загиблих бійців, у якому звинуватив міністра оборони Шойгу й начальника Генерального штабу Герасимова в тому, що вони не дають снарядів, і пригрозив вивести сили з Бахмута 10 травня. На той час українські сили утримували менш ніж 5% міста — район пам'ятника «Літак» на південному заході.
2023.05.10Контратаки на флангах
3-тя окрема штурмова бригада та інші підрозділи ЗСУ контратакували на обох флангах: на півдні вони розгромили російську 72-гу мотострілецьку бригаду на північ від Кліщіївки, на півночі — вибили російські позиції на південному березі Берхівського водосховища. Україна заявила про просування на 0,5–2 км за кілька днів, а Пригожин визнав, що фланги «сиплються».
2023.05.20Падіння Бахмута
«Вагнер» захопив останній багатоповерховий житловий квартал і район пам'ятника «Літак» на південному заході міста, і Пригожин оголосив про повне захоплення Бахмута. Україна визнала, що міську забудову фактично втрачено, але й далі утримувала висоти на південно-західній околиці та позиції біля траси Т0504. З 25 травня «Вагнер» передав свої позиції російським регулярним військам і десантникам та відійшов.