Облога Маріуполя
Маріуполь — портове й металургійне місто на північному узбережжі Азовського моря — мав ключове значення для спроби Росії пробити сухопутний коридор між Кримом і Донбасом. На початку березня російські війська завершили його оточення зі сходу, півночі й заходу, після чого піддали місто невибірковим артилерійським та авіаційним ударам; було зруйновано пологовий будинок і театр, де переховувалися сотні цивільних. Російські сили та підрозділи ДНР просувалися вулиця за вулицею, розчленувавши оборонців на ізольовані осередки на заводі імені Ілліча, у порту й на «Азовсталі». Після падіння заводу Ілліча в середині квітня полк «Азов» і рештки морської піхоти відійшли в підземні споруди «Азовсталі» радянської доби, де трималися до 20 травня, коли отримали наказ здатися.
Сторони
- Україна — Близько 3500–8000 (полк «Азов», 36-та бригада морської піхоти, 56-та мотопіхотна бригада, Національна гвардія, прикордонники й поліція)
- Росія / ДНР — Близько 14 000–20 000 (8-ма загальновійськова армія, 1-й армійський корпус ДНР, морська піхота Чорноморського флоту, чеченські підрозділи)
Підсумок:Перемога Росії: 20 травня останні оборонці вийшли з «Азовсталі», і Росія заявила, що загалом здалися 2439 осіб; близько 90% будівель міста зазнали пошкоджень.
Втрати:Україна: Кілька тисяч загиблих оборонців і близько 2400 полонених (дані російської сторони); оцінки загибелі цивільних коливаються від кількох тисяч до понад 20 000 (ООН підтвердила кілька тисяч випадків; Україна називає близько 22 000);Росія: Невідомо; за оцінками, кілька тисяч загиблих і велика кількість втраченої бронетехніки
Командувачі
- Денис Прокопенко (Україна) — Командир полку «Азов», керівник останнього етапу оборони
- Сергій Волинський (Україна) — Тимчасовий командир 36-ї бригади морської піхоти
- Михайло Мізінцев (Росія) — Начальник Національного центру управління обороною, керівник облоги
- Адам Делімханов (Росія) — Командир чеченських підрозділів у Маріуполі
Перебіг битви
2022.02.24Початок війни: обстріли зі сходу
Першого дня вторгнення підрозділи ДНР і російські війська атакували зі сходу через Павлопіль і Широкине; снаряди падали на мікрорайон Східний та Лівобережний район у східній частині міста. Місто обороняли полк «Азов», 36-та бригада морської піхоти, 56-та мотопіхотна бригада, 12-та бригада Національної гвардії та прикордонники; у місті все ще жили близько 400 000 мешканців.
2022.03.02Оточення завершено
Російські війська, що наступали з Криму на північ, просунулися на схід прибережною трасою від Бердянська і 1 березня зайняли Мангуш, перерізавши західний вихід у напрямку Запоріжжя; на півночі російська 150-та мотострілецька дивізія вийшла на лінію Сартана — Талаківка. Маріуполь опинився в повному оточенні без води, електрики й опалення, і міський голова оголосив про гуманітарну катастрофу.
2022.03.09Бомбардування лікарні № 3 (пологового будинку)
9 березня по обіді російська авіація розбомбила комплекс лікарні № 3, зруйнувавши пологове й дитяче відділення. Журналісти AP, зокрема Мстислав Чернов, зняли, як вагітну жінку виносять із руїн на ношах; згодом вона та її дитина померли. Росія спершу заявила, що лікарню полк «Азов» перетворив на позицію, а потім — що фото інсценовані; обидві заяви спростували розслідування. У той самий період гуманітарні коридори неодноразово зривалися через обстріли.
2022.03.14Прорив у Східний і західні околиці
Підрозділи ДНР і російські війська увірвалися в житловий мікрорайон Східний на сході міста й просувалися до Лівобережного району; на заході морська піхота захопила район аеропорту, а на півночі вийшла до периметра заводу імені Ілліча. У міських боях почали з'являтися чеченські кадировські підрозділи. З 14 березня близько 20 000 цивільних ризикнули виїхати з міста на захід приватними автомобілями.
2022.03.16Авіаудар по театру
Уранці 16 березня російський літак скинув потужну бомбу на Маріупольський драматичний театр у центрі міста. Театр був найбільшим укриттям для цивільних у місті, а на землі на площах перед ним і за ним величезними російськими літерами було написано «ДЕТИ» («діти»), що чітко видно на супутникових знімках. Центральна частина будівлі обвалилася; за оцінкою розслідування AP, загинули близько 600 осіб, а Amnesty International визнала це воєнним злочином.
2022.03.21Ультиматум відхилено; бої доходять до центру міста
20 березня Росія висунула ультиматум про капітуляцію, який Україна відхилила. Того ж дня було розбомблено художню школу, де переховувалися близько 400 осіб. Російські та чеченські сили наступали на центр міста із заходу й півночі, б'ючись за кожну будівлю в районі проспекту Миру й Театральної площі; східна частина Лівобережного району була здебільшого втрачена, а полк «Азов» відійшов до району металургійного комбінату на схід від Кальміусу.
2022.03.28Місто розчленоване
До кінця березня російські війська захопили Лівобережний район і більшість кварталів у західній частині міста, а оборонців було розчленовано на кілька осередків: завод імені Ілліча на півночі (основні сили 36-ї бригади морської піхоти), порт на південному заході та «Азовсталь» на східному березі гирла Кальміусу (полк «Азов»). За центр міста ще тривали бої, а оборонцям дедалі більше бракувало боєприпасів і ліків.
2022.04.12Прорив 36-ї бригади морської піхоти
Залишившись без боєприпасів і запасів, 36-та бригада морської піхоти на заводі імені Ілліча вирішила прориватися. У ніч на 11–12 квітня Волинський вивів одну групу через російські позиції на з'єднання з полком «Азов» на «Азовсталі»; інша група на чолі з командиром бригади Баранюком прорватися не змогла й потрапила в полон. 13 квітня Росія заявила, що на заводі Ілліча здалися понад тисячу морських піхотинців.
2022.04.16Падіння порту й центру міста
Російські війська зачистили останні опорні пункти в порту й центрі міста, а рештки 56-ї бригади та Національної гвардії або відійшли на «Азовсталь», або потрапили в полон. У місті залишився тільки «Азовсталь» — завод площею близько 11 км² із тунелями й бункерами радянської доби часів холодної війни, де також переховувалося понад тисячу цивільних.
2022.04.21«Щоб і муха не пролетіла»
Путін скасував штурм «Азовсталі», натомість наказавши щільно заблокувати завод. Російські війська безперервно били по території заводу важкими авіабомбами й артилерією, а поранені в підземних укриттях не мали належної медичної допомоги. Командири оборонців неодноразово звертались у відеозверненнях по міжнародну допомогу в «евакуації» цивільних і поранених.
2022.05.01Евакуація цивільних з «Азовсталі»
За посередництва ООН і Червоного Хреста з 1 травня кількома групами понад 300 цивільних вийшли з-під заводу й були вивезені автобусами до Запоріжжя. У перервах між евакуаціями, з 3 травня, російські війська вдерлися на околиці заводу, і запеклі бої тривали кілька днів.
2022.05.16Оборонцям наказано «виконати бойове завдання»
Генеральний штаб ЗСУ оголосив, що гарнізон Маріуполя виконав своє завдання, і наказав зберегти життя особового складу. 16 травня першу групу тяжкопоранених вивезли до підконтрольного Росії Новоазовська, а впродовж наступних днів оборонці групами виходили із заводу й ставали військовополоненими.
2022.05.20Капітуляція «Азовсталі»
20 травня Прокопенко й остання група командирів вийшли з «Азовсталі», і Росія оголосила про «повне звільнення» заводу, взявши в полон 2439 осіб. Облога Маріуполя завершилася через 86 днів; це було найбільше місто, захоплене Росією від початку війни.