✦ WAR REPLAY
Усі війни › Перша світова війна › Брусиловський прорив

Брусиловський прорив

1916.06.04 — 1916.09.20
Відкрити мапу битви →

Улітку 1916 року, щоб зменшити тиск на Верден та Італію, Брусилов, командувач російського Південно-Західного фронту, відмовився від старого методу зосередження сил в одній точці й наказав чотирьом арміям провести короткі інтенсивні обстріли та атакувати одночасно на фронті завдовжки 450 км, щоб австро-угорці не могли визначити, де буде головний удар. 8-ма армія Каледіна прорвала австро-угорську 4-ту армію в напрямку Луцька, просунувшись за три дні близько 40 км; 9-та армія Лечицького на півдні розбила австро-угорську 7-му армію і взяла Чернівці та всю Буковину. Німці мусили перекидати дивізії на схід із Західного фронту та з-під Вердена; контрудари Лінзінгена зупинили росіян на Стоході, штурм Ковеля Гвардійською армією в болотах коштував тяжких втрат, і до вересня наступ згас.

Сторони

Підсумок:Велика перемога Росії, яка, однак, не переросла в стратегічний перелом: Австро-Угорщина втратила близько половини сил на Східному фронті й надалі залежала від німецького командування; унаслідок цього у війну вступила Румунія, але втрати Росії були величезними

Втрати:Росія: Близько 500 000–1 000 000 втрат (оцінки різняться);Австро-Угорщина: Близько 600 000–750 000 втрат, зокрема близько 380 000 полонених;Німеччина: Близько 150 000–350 000 втрат

Командувачі

Перебіг битви

1916.06.04Чотири армії одночасно відкривають вогонь

Рано-вранці Південно-Західний фронт одночасно відкрив вогонь на фронті завширшки близько 450 км. Обстріли тривали від кількох годин до трохи більше доби, але кожну ціль було заздалегідь точно розвідано. Росіяни прокопали траншеї до відстані менш ніж 100 метрів від австрійських ліній і неодноразово відпрацьовували атаки в тилу на макетах ворожих позицій. Не маючи змоги визначити напрямок головного удару, австро-угорське командування не могло перекинути резерви.

1916.06.05Прорив під Оликою

8-ма армія атакувала силами XL і VIII корпусів в районі Олики на схід від Луцька, і перша лінія австро-угорської 4-ї армії впала за кілька годин. Багато австро-угорських солдатів потрапили в полон, ще ховаючись у глибоких бліндажах, і того дня росіяни взяли десятки тисяч полонених.

1916.06.07Падіння Луцька

Переслідуючи розбитих австро-угорців за Стир, росіяни 7 червня взяли Луцьк, просунувшись за три дні близько 40 км. Командувача австро-угорської 4-ї армії ерцгерцога Йосифа Фердинанда негайно усунули й замінили Терстянським.

1916.06.109-та армія проривається на південному фланзі

9-та армія Лечицького прорвала австро-угорську 7-му армію між Дністром і Прутом в районі Окни та Добринівців, розрізавши ворога надвоє. Австро-угорці відступили до Пруту, залишивши Чернівці відкритими для росіян; на півночі було також повернуто Дубно.

1916.06.14Розвал австро-угорської 4-ї армії

Луцький виступ розширився до близько 80 км завширшки і 75 км завглибшки, і російський авангард наблизився до Стоходу та лінії Ковель — Володимир-Волинський. Австро-угорська 4-та армія втратила понад половину боєздатного складу, і багато солдатів здалися в полон, чимало з них — із чеських та інших слов'янських частин.

1916.06.16Німецькі підкріплення і контрнаступ Лінзінгена

Німці спішно перекинули дивізії із Західного фронту та північного сектора, сформувавши корпус Бернгарді та інші з'єднання, які під загальним командуванням Лінзінгена контратакували північну й західну сторони Луцького виступу з боку Ковеля. Після кількаденних запеклих боїв в районі Киселина росіяни мусили перейти до оборони, але здебільшого втримали позиції.

1916.06.18Падіння Чернівців

9-та армія переправилася через Прут і 17–18 червня ввійшла в Чернівці, столицю Буковини. Австро-угорська 7-ма армія тікала на південний захід до Карпат, і російська кавалерія кинулася в погоню.

1916.06.28Наступ через Буковину

До кінця місяця росіяни зайняли Кути й Коломию та взяли всю Буковину аж до карпатських перевалів. Австро-угорці на південному фланзі відступали знову і знову, оголивши правий фланг німецько-австрійської Південної армії.

1916.07.04Атака на Стохід

3-тя і 8-ма армії розпочали новий наступ у північному секторі, вибивши німців і австрійців з боліт між Стиром і Стоходом та вийшовши на береги Стоходу. Водночас атака Західного фронту під Барановичами на півночі провалилася, залишивши Брусилова без флангової підтримки.

1916.07.28Гвардійська армія штурмує Ковель

Група Безобразова, складена з гвардії, разом із 3-ю і 8-ю арміями пішла в загальний штурм Ковеля, але війська мусили атакувати німецькі кулеметні позиції в лоб через болота вздовж Стоходу і зазнали жахливих втрат. Того ж дня 11-та армія на півдні взяла Броди.

1916.08.10Взяття Станиславова

9-та армія просувалася південним берегом Дністра і близько 10 серпня взяла Станиславів. Німецько-австрійська Південна армія мусила залишити свою давно утримувану лінію на Стрипі й відійти до Золотої Липи, а 7-ма армія рушила слідом.

1916.08.27Румунія вступає у війну

Підбадьорена російськими перемогами, 27 серпня Румунія оголосила війну Австро-Угорщині. Німеччина й Австро-Угорщина мусили відволікти більше сил на новий фронт, але росіяни на той час також були виснажені, дедалі більше відчували брак припасів і боєприпасів, а атаки на Ковель так і не давали результату.

1916.09.20Наступ зупиняється

До кінця вересня останні російські атаки на Ковель і Галич провалилися, і наступ фактично завершився. Росіяни повернули значну частину Волині та Східної Галичини, але не взяли ні Ковеля, ні Львова; відтоді австро-угорці на Східному фронті могли триматися лише за німецької підтримки.

Джерела