Весняний наступ німців (операція «Міхаель»)
Після виходу Росії з війни Німеччина перекинула війська зі Східного фронту на Захід, і Людендорф вирішив виграти вирішальну битву до масового прибуття американців. 21 березня 1918 року в ранковому тумані розпочалася операція «Міхаель»: після п'ятигодинного обстрілу, розробленого Брухмюллером, штурмові загони обходили опорні пункти й просочувалися вглиб оборони; британська 5-та армія розвалилася по всьому фронту, і за два тижні німці просунулися приблизно на 60 км, наблизившись до Ам'єна. Далі німці провели наступи на Ліс («Жоржетта»), на Ені («Блюхер»), на Маці («Гнейзенау») та на Марні біля Реймса, знову вийшли до Марни й обстрілювали Париж із «Паризької гармати». Але кожен наступ видихався через брак рухомих військ і припасів, і німці втратили майже мільйон осіб. 18 липня французькі та американські війська контратакували з лісу Віллер-Котре, і ініціатива остаточно перейшла до союзників.
Сторони
- Німеччина — Близько 190 дивізій на Західному фронті після перекидання приблизно 50 зі Сходу; першого дня операції «Міхаель» залучено 3 армії, близько 74 дивізій і понад 6600 гармат
- Британська імперія / Франція / США — Основний удар прийняли британські 5-та і 3-тя армії (близько 26 дивізій), далі в бій поступово вступили десятки французьких дивізій та американські війська
Підсумок:Німці захопили великі території, але не змогли розділити британську й французьку армії чи змусити союзників просити миру, а свої найкращі війська виснажили
Втрати:Німеччина: Близько 680 000–900 000 убитих і поранених у березні — липні (оцінки різняться);Велика Британія: Близько 420 000 убитих і поранених (зокрема близько 70 000 полонених);Франція: Близько 430 000 убитих і поранених;США: Понад 10 000 убитих і поранених у Беллоському лісі, біля Шато-Тьєррі та в інших боях
Командувачі
- Еріх Людендорф (Німеччина) — Перший генерал-квартирмейстер німецької армії й розробник наступу
- Георг Брухмюллер (Німеччина) — Фахівець з артилерії, автор коротких інтенсивних артпідготовок
- Дуглас Гейг (Велика Британія) — Головнокомандувач Британських експедиційних сил
- Фердинанд Фош (Франція) — З 26 березня координував дії союзних армій; згодом верховний головнокомандувач
Перебіг битви
1918.03.21Операція «Міхаель»: штурм у ранковому тумані
О 4:40 ранку понад 6600 німецьких гармат відкрили вогонь на фронті завширшки 70 км, чергуючи газові й фугасні снаряди по британській артилерії та командних пунктах. О 9:40 штурмові загони під прикриттям густого туману перетнули нічийну землю, обходячи британські опорні пункти й проникаючи вглиб; того дня майже вся передова зона британської 5-ї армії була втрачена, а німці захопили близько 21 000 полонених.
1918.03.22Крах британської 5-ї армії
5-та армія Гофа, що утримувала надто широкий фронт із надто малими резервами, була змушена відійти на рубіж Сомми та каналу Кроза, а Флеск'єрський виступ було залишено. Найшвидше просувалася 18-та армія Гутьєра; війська, що спершу мали лише прикривати фланг, стали вістрям наступу.
1918.03.23«Паризька гармата» відкриває вогонь; німці форсують Сомму
Уранці 23 березня «Паризька гармата», встановлена в Крепі поблизу Лана, почала обстрілювати Париж із відстані близько 120 км; її снаряди пролітали крізь стратосферу, і парижани спершу думали, що їх бомбардують з повітря. Того ж дня німці форсували Сомму біля Ама й Перонни, а французька 3-тя армія Юмбера підійшла, щоб закрити розрив, залишений британцями.
1918.03.26Конференція в Дуллані та падіння Альбера
Коли стик між британською й французькою арміями от-от мав бути розірваний, союзники скликали надзвичайну конференцію в Дуллані й доручили Фошу координувати всі сили на Західному фронті. Того дня німці взяли Альбер і Нуайон, але їхній виступ дедалі видовжувався, а другим ешелонам доводилося перетинати старе поле битви на Соммі, яке німці самі спустошили роком раніше; постачання почало відставати.
1918.04.04Зупинка перед Віллер-Бретонне
Останні німецькі атаки були спрямовані на Віллер-Бретонне — ворота до Ам'єна — і були зупинені британськими та австралійськими військами, а французи міцно трималися на напрямку Мондідьє. 5 квітня Людендорф зупинив операцію «Міхаель»: німці просунулися приблизно на 60 км, але не змогли взяти залізничний вузол Ам'єн.
1918.04.09Операція «Жоржетта» (Ліс)
Людендорф повернув на північ: 6-та армія атакувала в долині Ліса на південь від Армантьєра, і португальська 2-га дивізія на її шляху того ж дня була розгромлена. За день німці просунулися приблизно на 10 км, а наступного дня до атаки на північ у напрямку Мессіна долучилася 4-та армія.
1918.04.12«Спиною до стіни»
Коли німці наблизилися до важливого залізничного вузла Азбрук, 11 квітня Гейг видав наказ «спиною до стіни», вимагаючи утримувати кожну позицію до останнього. Британці були змушені віддати хребет Пасшенделе, здобутий такою ціною роком раніше, і відійти до Іпра; потім німці взяли Байоль.
1918.04.25Падіння гори Кеммель; Віллер-Бретонне втрачено й повернуто
24 квітня німці взяли Віллер-Бретонне за допомогою танків — того дня відбувся й перший в історії бій танків проти танків; наступної ночі дві австралійські бригади охопили містечко з обох флангів і повернули його. На півночі німці 25 квітня взяли гору Кеммель, але далі просунутися не змогли, і наприкінці місяця наступ на Ліс завершився.
1918.05.27Операція «Блюхер»: прорив на Шмен-де-Дам
Щоб відтягнути резерви союзників із Фландрії, німецька 7-ма армія завдала раптового удару на Шмен-де-Дам. Командувач французької 6-ї армії Дюшен зосередив війська на передових позиціях, де їх знищили 4000 гармат, організованих Брухмюллером; того ж дня німці форсували Ену й просунулися приблизно на 20 км до Веля — одне з найбільших одноденних просувань на Західному фронті.
1918.05.30Знову на Марні
Узявши Суассон, німці рушили на південь і 30 травня вийшли до Марни біля Шато-Тьєррі, лише за 90 км від Парижа, і уряд почав розглядати можливість залишити столицю. До Шато-Тьєррі прибув кулеметний батальйон 3-ї дивізії США й допоміг французам утримати мости через Марну.
1918.06.06Беллоський ліс
6 червня 4-та бригада морської піхоти 2-ї дивізії США атакувала Беллоський ліс — це був найкривавіший на той час день в історії Корпусу морської піхоти США. Після майже трьох тижнів боїв з перемінним успіхом американці 26 червня остаточно очистили ліс, і німецький наступ на цьому напрямку було зупинено назавжди.
1918.06.09Операція «Гнейзенау» (Мац)
Німецька 18-та армія атакувала між Мондідьє і Нуайоном, намагаючись з'єднати Ам'єнський і Марнський виступи. Цього разу французи застосували ешелоновану оборону, а 11 червня Манжен організував контратаку з танками; німці зупинилися, просунувшись приблизно на 10 км.
1918.07.15Друга битва на Марні: останній наступ
15 липня німці розпочали свій останній великий наступ по обидва боки Реймса. На схід від Реймса 4-та армія Гуро заздалегідь залишила передові позиції, тож німецький обстріл припав на порожнє місце; на захід від міста німці форсували Марну, але французькі й американські війська затиснули їх на невеликих плацдармах на південному березі, і 3-тя дивізія США дістала прізвисько «Скеля Марни».
1918.07.18Контрудар від Віллер-Котре
Уранці 18 липня без попередньої артпідготовки 10-та армія Манжена на чолі з кількома сотнями легких танків і 1-ю та 2-ю дивізіями США вирвалася з лісу Віллер-Котре й ударила по німецьких лініях постачання на південь від Суассона. Німці були змушені залишити Марнський виступ, запланований Людендорфом наступ у Фландрії скасували, і ініціатива у війні остаточно перейшла до іншої сторони.