✦ WAR REPLAY
Усі війни › Перша світова війна › Битва при Пасшенделе (Третя битва на Іпрі)

Битва при Пасшенделе (Третя битва на Іпрі)

1917.07.31 — 1917.11.10
Відкрити мапу битви →

Улітку 1917 року Гейг сподівався прорватися на схід з Іпрського виступу й захопити німецькі бази підводних човнів на бельгійському узбережжі. 7 червня британська 2-га армія спершу взяла хребет Мессін за допомогою 19 підземних мін, очистивши південний фланг. Головний наступ почався 31 липня, але відразу натрапив на найдощовіший серпень за десятиліття; переорані снарядами низини перетворилися на болото, і 5-та армія Гофа раз за разом атакувала безуспішно. З вересня Пламер перейшов до поступових наступів з обмеженими цілями за принципом «вкусити й утримати», послідовно взявши висоти вздовж Менінської дороги, у Полігонному лісі та біля Брудсейнде. Але в жовтні знову пішли дощі, війська ледве могли рухатися в багнюці, і зрештою 6 листопада Канадський корпус узяв руїни села Пасшенделе.

Сторони

Підсумок:Британці просунулися приблизно на 8 км і взяли хребет Пасшенделе, але прориву не досягли; обидві сторони зазнали величезних втрат

Втрати:Велика Британія: Близько 240 000–270 000 убитих і поранених (оцінки різняться);Франція: Близько 8500 убитих і поранених;Німеччина: Близько 220 000–400 000 убитих і поранених (оцінки різняться)

Командувачі

Перебіг битви

1917.06.07Підрив мін під Мессіном

О 3:10 ранку одночасно підірвали 19 мін, які британці майже два роки копали під хребтом Мессін, — загалом близько 450 тонн вибухівки; кажуть, вибух було чути навіть у Лондоні. Потім дев'ять дивізій 2-ї армії під прикриттям понад 2000 гармат штурмом узяли хребет і того ж дня захопили Мессін і Вейтсхате.

1917.06.14Завершення битви при Мессіні

Британці закріпилися на хребті й просунулися до лінії Оставерне на його східному схилі, усунувши загрозу південному флангу Іпрського виступу. Але головний наступ розпочали лише через сім тижнів, і німці використали цей час, щоб посилити ешелоновану оборону на плато Гелювельт.

1917.07.31Хребет Пількем

Після понад десятиденної артпідготовки 5-та армія та французька 1-ша армія розпочали головний наступ напередодні сильних дощів. На півночі британці й французи взяли хребет Пількем і просунулися приблизно на 2–3 км, але південніше британський 2-й корпус на плато Гелювельт майже не мав успіху. Після полудня почалася злива, і німецькі контратакувальні дивізії відбили частину втраченої території.

1917.08.16Лангемарк у багнюці

У серпні дощ ішов майже без перерви. Дренажна система переораної снарядами фландрської низовини була повністю зруйнована, вирви заповнилися багнистою водою, і поранені та мули могли в ній потонути. 16 серпня 5-та армія насилу взяла Лангемарк, але на плато й далі зазнавала невдач, а ціна кожної атаки зростала.

1917.08.25Пламер очолює головний наступ

Гейг передав командування головним наступом 2-й армії Пламера, і наступ призупинився приблизно на три тижні. Пламер розробив тактику «вкусити й утримати»: кожна атака просувалася лише приблизно на 1,5 км, швидко захоплюючи місцевість за вогневим валом, а потім одразу закріплювалася й відбивала німецькі контратаки.

1917.09.20Хребет Менінської дороги

Погода прояснилася, і перша атака Пламера за принципом «вкусити й утримати» розгорнулася по обидва боки Менінської дороги. 1-й корпус АНЗАК і британські дивізії просунулися приблизно на 1,5 км за щільним вогневим валом і відбили німецькі контратакувальні дивізії, що підійшли слідом. Британці нарешті закріпилися на плато Гелювельт.

1917.09.26Полігонний ліс

Другий крок був спрямований на Полігонний ліс. Австралійські 4-та і 5-та дивізії під найпотужнішим на той час вогневим валом узяли ліс і пагорб Батт, а північніше британські війська наблизилися до Зоннебеке. Німецькі контратаки, що коштували великих втрат, не змогли повернути позиції.

1917.10.04Брудсейнде

1-й і 2-й корпуси АНЗАК пліч-о-пліч атакували й узяли хребет Брудсейнде, натрапивши просто на німців, що готувалися до контратаки, і захопили тисячі полонених. Німці назвали цей день «чорним» і були змушені відмовитися від утримання передової лінії великими силами; це була найуспішніша з атак Пламера.

1917.10.09Пулкапелле: дощі повертаються

На початку жовтня знову пішли сильні дощі; артилерія не могла просуватися вперед, а піхота мусила пробиватися крізь багнюку по пояс. Атака біля Пулкапелле 9 жовтня принесла лише незначні успіхи на півночі, а більшість частин виснажилася ще до виходу на вихідний рубіж.

1917.10.12Перша атака на Пасшенделе зазнає невдачі

Новозеландська дивізія та австралійська 3-тя дивізія атакували відріг Бельвю й були зупинені неперерізаним дротом і кулеметами. Новозеландська дивізія за один ранок утратила близько 2800 убитими й пораненими — це найтяжчий день у воєнній історії країни. Атака не дала жодних результатів, і Гейг вирішив залучити Канадський корпус.

1917.10.26Наступ Канадського корпусу

Перш ніж прийняти командування, Каррі наполіг на тому, щоб спершу збудувати дороги й підтягнути гармати, і склав план узяття Пасшенделе в три етапи. Атаки 26 і 30 жовтня насилу просувалися через болото, і канадці взяли висоти, зокрема Крест-Фарм, вийшовши до околиці села.

1917.11.06Пасшенделе взято

Уранці 6 листопада канадські 1-ша і 2-га дивізії за вогневим валом увірвалися в давно зрівняне із землею село Пасшенделе й менш ніж за три години взяли його руїни. Пасшенделе стало синонімом багнюки й марності всієї війни.

1917.11.10Кінець битви

Остання атака канадців захопила висоти на північ від села, після чого Гейг оголосив наступ завершеним. Британці утримували хребет Пасшенделе, але виступ став ще вужчим і вразливішим; за кілька днів британські війська відправили на південь до Камбре та до Італії, а під час німецького весняного наступу 1918 року цю позицію залишили добровільно.

Джерела