✦ WAR REPLAY
Усі війни › Перша світова війна › Битва на Соммі

Битва на Соммі

1916.07.01 — 1916.11.18
Відкрити мапу битви →

Битва на Соммі спочатку була великим спільним наступом, про який Британія і Франція домовилися наприкінці 1915 року. Коли почалася Верденська битва, значну частину французьких сил відтягнули, тож головний удар узяли на себе британці, а його метою стало зменшення тиску на Верден. Після семиденного обстрілу 1 липня 1916 року британська 4-та армія і французька 6-та армія перейшли в наступ на фронті близько 30 км: на півночі британці за один день втратили 57 470 осіб перед неушкодженими дротяними загородженнями й кулеметами — це найгірший день в історії британської армії, тоді як на півдні британці й французи досягли помітних успіхів. Упродовж наступних чотирьох із половиною місяців британці й французи прогризали глибоку німецьку оборону село за селом і ліс за лісом, а 15 вересня під Флер-Курселет уперше застосували танки. До середини листопада, коли дощі й багнюка змусили зупинити наступ, союзники просунулися щонайбільше на 10 км, а загальні втрати перевищили мільйон осіб.

Сторони

Підсумок:Невизначений результат: британці й французи просунулися щонайбільше на 10 км без прориву, але зменшили тиск на Верден і серйозно виснажили німецьку армію, змусивши її на початку 1917 року відійти на лінію Гінденбурга

Втрати:Велика Британія: Близько 420 000 втрат (57 470 у перший день, з них 19 240 загиблих);Франція: Близько 202 000 втрат;Німеччина: Близько 430 000–500 000 втрат (оцінки дуже різняться)

Командувачі

Перебіг битви

1916.06.24Семиденний обстріл

Британці почали обстріл 24 червня, за сім днів обрушивши на німецькі позиції близько 1,5 мільйона снарядів; командування вважало, що дротяні загородження буде розірвано, а оборонців знищено. Але багато снарядів були шрапнельними або не розірвалися, німецькі бліндажі глибиною до десяти метрів здебільшого вціліли, а на багатьох ділянках дріт не було перерізано. Тунельники також заклали під німецькими позиціями понад десять великих мін.

1916.07.01Перший день (північ): Бомон-Амель і Тьєпваль

О 7:20 міну під хребтом Готорн підірвали на десять хвилин раніше, давши німцям час вибратися з бліндажів; о 7:30 пролунали свистки, і піхота розгорнутими лавами вийшла з траншей просто під кулеметний вогонь. Перед Бомон-Амелем Ньюфаундлендський полк о 8:45 пішов у наступ у другій хвилі й був скошений, ще не дійшовши до власних дротяних загороджень: із близько 800 осіб понад 700 вибули з ладу. Біля Тьєпваля 36-та (Ольстерська) дивізія увірвалася у Швабський редут, але атаки на її флангах провалилися, і до ночі вона мусила відступити.

1916.07.01Перший день (південь): Мамец, Монтобан і французи

На південному секторі все було інакше: 7-ма дивізія взяла Мамец, а 18-та і 30-та дивізії — Монтобан. Тут німецькі позиції були ґрунтовніше зруйновані обстрілом за підтримки французької важкої артилерії. Французька 6-та армія на обох берегах Сомми просувалася гнучкішою тактикою малих груп і за день узяла всі свої цілі, а наступного дня захопила ще кілька сіл. Але британське командування не ввело вчасно резерви на півдні, щоб розвинути успіх.

1916.07.14Світанкова атака на хребет Базантен

Після двох тижнів боїв за кожне село (Ла-Буассель, Конталмезон, ліс Мамец) Роулінсон ризикнув під покровом темряви підвести чотири дивізії до ворожої лінії і на світанку атакувати після лише п'ятихвилинного обстрілу, одним ударом захопивши близько 5 км другої німецької лінії на хребті Базантен. Кавалерія навіть дісталася околиць Хай-Вуду, але не змогла розвинути успіх, і за Хай-Вуд потім билися ще два місяці.

1916.07.15Ліс Дельвіль

15 липня Південноафриканська піхотна бригада отримала наказ узяти й утримати ліс Дельвіль «за будь-яку ціну». Близько 3150 осіб шість днів відбивали німецькі контратаки в лісі, який обстріли перетворили на розщеплені пні; коли 20-го їх змінили, лишилося тільки близько 750. Солдати прозвали це місце «Чортовим лісом» (Devil's Wood).

1916.07.23Австралійці під Поз'єром

23 липня 1-ша австралійська дивізія, приєднана до Резервної армії Гофа, взяла село Поз'єр, утримувала його під безперервним німецьким обстрілом і просувалася далі до ферми Муке. За шість тижнів три австралійські дивізії зазнали на цьому хребті близько 23 000 втрат; офіційна австралійська історія писала, що це місце рясніше засіяне австралійськими жертвами, ніж будь-яке інше на землі.

1916.09.03Гіємон і Женшi

Серпневі атаки здебільшого були невеликими й дорогими локальними боями. 3 вересня британці нарешті взяли село Гіємон, а 9-го 16-та (Ірландська) дивізія захопила Женшi, розчистивши правий фланг для наступної великої атаки. Тим часом французька 6-та армія взяла Клері на північному березі Сомми, а на південному березі до наступу долучилася 10-та армія.

1916.09.12Французький південний фланг: Бушавен

Праворуч від британців французька 6-та армія продовжувала тиснути на північ від Перонна і 12 вересня взяла Бушавен, ненадовго перерізавши дорогу Бапом — Перонн; це було найглибше проникнення союзників за всю битву. На південь від Сомми 10-та армія на початку вересня взяла села, зокрема Суаєкур і Деньєкур. Але німецькі підкріплення прибували безперестанку, і французи не змогли розвинути успіх, узявши Перонн.

1916.09.15Флер-Курселет: танки вперше йдуть у бій

15 вересня британці вперше застосували танки: з 49 машин Mark I до вихідного рубежу дісталися лише 32, а в бій фактично вступило близько двох десятків. D-17 «Dinnaken» повів піхоту в село Флер; британські газети писали, що «танк іде головною вулицею Флера, а позаду нього, вітаючи, йде британська армія». Канадський корпус узяв Курселет, а Новозеландська дивізія та британські війська — Хай-Вуд і Мартенпюї, просунувшись близько 2 км, але часті поломки танків не дали здійснити прорив.

1916.09.26Хребет Тьєпваль і Морваль

25 вересня 4-та армія взяла Морваль, Лебеф і Гедкур, а 26-го британські й французькі війська захопили Комбль. Того ж дня Резервна армія Гофа атакувала хребет Тьєпваль; після запеклих боїв 18-та дивізія нарешті взяла село Тьєпваль, яке мало впасти ще першого дня, 1 липня, а Швабський редут повністю взяли лише 14 жовтня.

1916.10.07Ле-Сар і Ле-Транслуа в багнюці

З жовтня безперервно йшли осінні дощі, поле бою перетворилося на болото по коліна, а снаряди й припаси можна було доставляти лише в'ючними кіньми. 7 жовтня британці взяли Ле-Сар, але неодноразові атаки на пагорб Варланкур і хребти Транслуа провалилися. Французи на правому фланзі взяли Саї-Сайїзель, але наступ майже вичерпався.

1916.11.13Битва на Анкрі; кінець наступу

13 листопада 5-та армія Гофа завдала останнього удару на обох берегах Анкра: 51-ша (Гайлендська) дивізія нарешті взяла Бомон-Амель — одну з цілей першого дня, 1 липня, а Королівська морська дивізія взяла Боркур. Атака під Серром знову провалилася. Після першого снігу 18 листопада Гейг припинив наступ. На момент його завершення британці й французи просунулися щонайбільше на 10 км і все ще були за близько 5 км від Бапома.

Джерела