✦ WAR REPLAY
Усі війни › Друга світова війна · Європейський театр › Операція «Багратіон»

Операція «Багратіон»

1944.06.22 — 1944.08.19
Відкрити мапу битви →

Улітку 1944 року група армій «Центр» досі утримувала білоруський «балкон», що випинався на схід, а німецьке верховне командування очікувало головного радянського удару в Україні. Завдяки ретельному маскуванню та дезінформації радянське командування таємно зосередило в Білорусі чотири фронти — близько 2,4 млн осіб — і з 22 червня (третьої річниці німецького вторгнення) почало наступ поетапно. Гітлер оголосив Вітебськ, Оршу, Могильов і Бобруйськ «містами-фортецями», які слід утримувати за будь-яку ціну; внаслідок цього два з них були оточені вже за перший тиждень. 3 липня Мінськ було визволено, а близько 100 000 вояків 4-ї армії, що опинилися в пастці на схід від міста, знищено. Потім радянські війська просунулися ще на понад 500 км на захід, у середині липня знову взяли Вільнюс, а до кінця місяця вийшли до кордону Східної Пруссії, до Вісли та під стіни Варшави. Було знищено 28 дивізій групи армій «Центр» — це найтяжча поразка Німеччини за всю війну.

Сторони

Підсумок:Вирішальна перемога СРСР: основні сили групи армій «Центр» знищено; визволено всю Білорусь, більшу частину Литви та східну Польщу; радянські війська вийшли до Вісли та кордону Східної Пруссії

Втрати:Радянський Союз: Близько 180 000 убитими та зниклими безвісти, загальні втрати — близько 770 000; втрачено близько 2950 танків і САУ;Німеччина: Близько 400 000–450 000 убитими, пораненими та полоненими (близько 400 000 за повоєнними даними німецьких архівів), зокрема близько 150 000–160 000 полоненими; у полон потрапили 31 генерал

Командувачі

Перебіг битви

1944.06.22Напередодні наступу: рейкова війна та розвідка боєм

У ніч на 20 червня білоруські партизани підірвали понад десять тисяч зарядів на залізницях у німецькому тилу, майже паралізувавши лінії постачання групи армій «Центр». 22 червня, рівно через три роки після нападу Німеччини на Радянський Союз, 1-й Прибалтійський і 3-й Білоруський фронти провели розвідку боєм посиленими батальйонами, розкривши систему вогню першої німецької оборонної смуги. Німці й далі вважали це лише відволікальним ударом, і їхні танкові резерви залишалися на півдні, в Україні.

1944.06.23Кліщі на північ і на південь від Вітебська

Головний наступ почався 23 червня. 43-тя армія з півночі та 39-та армія з півдня обійшли Вітебськ і зійшлися на південному заході; 11-та гвардійська армія завдала потужного удару по Орші вздовж шосе Москва — Мінськ, а 2-й Білоруський фронт форсував річку Проня на схід від Могильова. Німецькі командири корпусів просили дозволу відійти, але Гітлер наполягав, щоб «міста-фортеці» утримували до останнього.

1944.06.24Подвійні кліщі під Бобруйськом

Попри думку Сталіна, що прорив має бути «тільки один», Рокоссовський наполіг на ударі по Бобруйську і з півночі, і з півдня: на півночі 3-тя армія наступала на захід від Рогачова, а на півдні 65-та армія перейшла Паричські болота, які вважалися непрохідними, вимощуючи гаті з колод, щоб переправити танки. Південне угруповання за один день прорвало німецьку оборону, і 1-й гвардійський танковий корпус глибоко вклинився в тил Бобруйська.

1944.06.26Оточення Вітебська

25 червня обидві клешні зійшлися біля Гнєзділовичів на південний захід від Вітебська, оточивши близько 35 000 вояків 53-го корпусу. Коли війська за наказом спробували прорватися, їх розчленували й знищили в лісах, а 27 червня генерал Гольвіцер здався з рештками корпусу. Тим часом 5-ту гвардійську танкову армію ввели в прорив на південь від Орші, і вона стрімко рушила на Борисов.

1944.06.29Падіння Бобруйська; Буша знято з посади

27 червня під Бобруйськом було оточено близько 70 000 німців. Сотні радянських літаків раз у раз бомбардували колони, що скупчилися на дорогах на схід від міста, яке визволили 29-го; лише небагатьом вдалося вирватися на північ. У той самий час упали також Орша (27-го) і Могильов (28-го). Гітлер усунув Буша й призначив командувачем групи армій «Центр» Моделя, але в Моделя майже не лишилося військ.

1944.07.01Форсування Березини: Борисов

5-та танкова дивізія, яку Модель перекинув із Північної України, відчайдушно утримувала переправи через Березину біля Борисова, прикриваючи відступ 4-ї армії, — саме там, де 1812 року тікала Велика армія Наполеона. 1 липня 5-та гвардійська танкова армія та 11-та гвардійська армія взяли Борисов; основні сили 4-ї армії досі залишалися на схід від річки, і шлях їхнього відступу фактично був перерізаний.

1944.07.03Визволення Мінська; оточення 4-ї армії

Рано-вранці 3 липня 2-й гвардійський танковий корпус 3-го Білоруського фронту з північного сходу та 1-й гвардійський танковий корпус 1-го Білоруського фронту з південного сходу вдерлися до Мінська, значну частину якого німці вже перетворили на руїни підривами перед відступом. Два фронти з'єдналися в Мінську, затиснувши близько 100 000 вояків 4-ї армії та рештки 9-ї армії в лісах на схід від міста.

1944.07.08Знищення мінського котла

Оточені німці розділилися на кілька груп і намагалися прорватися на захід, але, маючи брак боєприпасів і постачання, були знищені поодинці. 8 липня командир 12-го корпусу Вінценц Мюллер наказав скласти зброю, і в полон потрапили близько 40 000 осіб; до 11 липня опір у котлі здебільшого припинився. 8-го було визволено й Барановичі, а у фронті групи армій «Центр» утворився пролом завширшки близько 400 км.

1944.07.13Повернення Вільнюса

5-та армія та 5-та гвардійська танкова армія 7 липня оточили Вільнюс, замкнувши в місті близько 15 000 німців; до боїв долучилася й польська Армія Крайова з операцією «Остра Брама» («Ворота Світанку»). Вільнюс визволили 13 липня; лише невеликій кількості німців вдалося прорватися за допомогою деблокувальної групи. Потім 11-та гвардійська армія форсувала Німан і підійшла до Каунаса.

1944.07.17Московський «Марш переможених»

17 липня близько 57 000 німецьких офіцерів і солдатів, полонених у Білорусі (зокрема 19 генералів), провели вулицями Москви, після чого поливальні машини символічно вимили вулиці. Марш був водночас пропагандою і демонстрацією союзникам масштабу перемоги на Східному фронті. На фронті радянські війська й далі просувалися до Німану та Бугу.

1944.07.24Люблінсько-Брестська операція: визволення Любліна

18 липня ліве крило 1-го Білоруського фронту перейшло в наступ із району Ковеля, а 2-га танкова армія форсувала Буг і рушила на Люблін, визволивши місто 23–24 липня (командувача армії Богданова було поранено, його замінив Радзієвський); на околицях міста радянські війська виявили табір смерті Майданек. У той самий час 2-й Білоруський фронт просувався в напрямку Білостока, а 28-го було визволено Брест.

1944.07.31Під Варшавою: танкова битва під Радзиміном

2-га танкова армія повернула на північ, і 31 липня її передові частини дійшли до Радзиміна та Воломіна на північний схід від Варшави — лише за якийсь десяток кілометрів від району Прага на східному березі Вісли. Модель зосередив тут для контрудару дивізію «Герман Герінг», 19-ту і 4-ту танкові дивізії та дивізію СС «Вікінг», і 1–4 серпня вони завдали тяжких втрат 3-му танковому корпусу, що далеко відірвався без підтримки. На півночі 1-й Прибалтійський фронт наприкінці липня вийшов до Тукумса на Ризькій затоці, тимчасово відрізавши групу армій «Північ».

1944.08.01Варшавське повстання та плацдарми на Віслі

О 17:00 1 серпня польська Армія Крайова підняла повстання у Варшаві, сподіваючись визволити столицю власними силами ще до приходу радянських військ. Але 2-гу танкову армію вже зупинили на схід від міста, а основні радянські сили стали на східному березі Вісли; повстанці 63 дні билися самотужки, після чого капітулювали. Тим часом 8-ма гвардійська армія форсувала Віслу біля Магнушева, приблизно за 60 км на південь від Варшави, а 1-ша армія Війська Польського намагалася переправитися в районі Демблін — Пулави, створивши плацдарми для подальшого наступу на Берлін.

1944.08.19Завершення операції: радянські війська зупиняються на Віслі та кордоні Східної Пруссії

До середини серпня радянські війська за два місяці просунулися на 550–600 км; їхні лінії постачання надмірно розтягнулися, і фронти один за одним переходили до оборони. Німці контратакували в північній Литві операцією «Доппелькопф», близько 20 серпня знову пробивши коридор до групи армій «Північ»; на східному березі Вісли Варшавське повстання ще тривало. Операція «Багратіон» завершилася знищенням групи армій «Центр».

Джерела