Французька кампанія (Sichelschnitt)
10 травня 1940 року Німеччина розпочала план «Гельб»: група армій «B» із повітрянодесантними й танковими силами вдерлася до Нідерландів і Бельгії, відтягнувши найкращі мобільні сили англо-французьких армій до центральної Бельгії, тоді як справжній головний удар завдали сім танкових дивізій групи армій «A» через Арденнський ліс, який вважали «непрохідним для танків». 13 травня Гудеріан під Седаном і Роммель під Дінаном форсували Маас, розірвавши стик французьких 9-ї та 2-ї армій, а потім рушили на захід, 20 травня вийшли до узбережжя біля Абвіля й замкнули у Фландрії близько 40 союзних дивізій. Контрудар під Аррасом не змінив ситуації, і Велика Британія евакуювала з Дюнкерка 338 000 осіб. 5 червня німці розпочали план «Рот», прорвавши лінію Сомма — Ена; 14 червня вони зайняли Париж, а 22 червня Франція підписала перемир'я в Комп'єнському лісі.
Сторони
- Франція / Британський експедиційний корпус (а також Нідерланди, Бельгія) — Французи: близько 2,2 млн осіб (північно-східний фронт); БЕК: близько 390 000; бельгійська та нідерландська армії: близько 800 000; близько 3400 танків (французьких); близько 2900 літаків
- Німеччина (Італія вступила у війну 10 червня) — Близько 3,3 млн осіб, 141 дивізія (10 танкових дивізій), близько 2450 танків, близько 5600 літаків
Підсумок:Рішуча перемога Німеччини: Франція підписала перемир'я, північ і атлантичне узбережжя були окуповані, утворився режим Віші; основні сили британської армії повернулися додому через Дюнкерк
Втрати:Франція: Близько 85 000–90 000 загиблих, близько 120 000 поранених, близько 1,8 млн полонених;Британська Співдружність: Близько 68 000 загиблих, поранених і полонених (зокрема близько 11 000 загиблих); покинуто майже всю важку техніку;Німеччина: Близько 27 000–49 000 загиблих, близько 110 000 поранених; втрачено близько 1200 літаків і близько 800 танків
Командувачі
- Герд фон Рундштедт (Німеччина) — Командувач групи армій «A», головний удар через Арденни
- Еріх фон Манштейн (Німеччина) — Автор плану «Удар серпа» (Sichelschnitt)
- Гайнц Гудеріан (Німеччина) — Командир XIX танкового корпусу, прорив під Седаном
- Моріс Гамелен (Франція) — Головнокомандувач союзних військ (до 19 травня)
- Максим Вейган (Франція) — Обійняв посаду головнокомандувача 19 травня
- Лорд Горт (Британська Співдружність) — Командувач БЕК; ухвалив рішення відступити до Дюнкерка
Перебіг битви
1940.05.10План «Гельб»: планери сідають на Ебен-Емаль
На світанку дев'ять планерів штурмового загону «Кох» сіли просто на дах бельгійського форту Ебен-Емаль і знищили його гарматні башти кумулятивними зарядами; менш ніж за добу фортецю, яку вважали найпотужнішою в Європі, було знешкоджено, а мости через канал Альберта захоплено одночасно. Парашутисти також висадилися в Роттердамі, Гаазі та Мурдейку. Англо-французькі армії за планом «Ділі» поспішили в Бельгію до рубежу річки Ділі — саме так, як і розраховували німці.
1940.05.12Арденни й танкова битва під Анню
Німецькі танкові колони розтяглися на понад сто кілометрів лісовими дорогами Арденн; бельгійські арденнські єгері та французька кавалерія вели лише стримувальні бої, і до вечора 12 травня Гудеріан узяв місто Седан, а Роммель вийшов до Маасу біля Динана. Тим часом у центральній Бельгії дві танкові дивізії Гепнера зіткнулися з Кавалерійським корпусом Пріу під Анню — це була перша великомасштабна танкова битва війни; французькі танки SOMUA показали себе добре, але були змушені відійти до Жамблу.
1940.05.13Форсування Маасу під Седаном
Пополудні 13 травня люфтваффе зосередило сотні «Штук» і бомбардувальників на французьких позиціях на захід від Седана; бомбардування тривало кілька годин і зламало дух резервістів 55-ї піхотної дивізії. Піхота 1-ї танкової дивізії переправилася через річку на гумових човнах і штурмом узяла висоти Марфе. На півночі Роммель особисто змусив своїх солдатів силою навести переправу в У та Динані.
1940.05.15Фронт руйнується; Нідерланди капітулюють
Німці розширювали плацдарми, а французькі контратаки були повільними й розрізненими; село Стонн за день переходило з рук у руки понад десять разів. 9-та армія розпалася, і танкова група Клейста повернула на захід. На півночі після бомбардування Роттердама 14 травня Нідерланди капітулювали 15-го; союзники зупинили Гепнера під Жамблу, але їхній південний фланг уже було прорвано. Прем'єр-міністр Франції Рейно сказав Черчиллю по телефону: «Ми розбиті».
1940.05.17Кидок до Ла-Маншу; контратака де Голля під Монкорне
Нехтуючи наказами згори зупинитися, танкові дивізії просувалися на захід на 50–60 км на день, залишаючи піхотні дивізії далеко позаду. Роммель здійснив нічну атаку на Авен і взяв у полон велику кількість французів. 17 травня новосформована 4-та бронетанкова дивізія під командуванням полковника де Голля атакувала Монкорне з півдня, ненадовго загрозивши південному флангу німецького коридору, але без підтримки авіації й піхоти її невдовзі відкинули. Союзники в Бельгії почали відходити з Діля на Шельду.
1940.05.20Абвіль: котел замикається
Увечері 20 травня 2-га танкова дивізія Гудеріана увірвалася до Абвіля, а вночі один батальйон дійшов до Нуаєля в гирлі Сомми й побачив Ла-Манш. Близько 40 дивізій — БЕК, французькі 1-ша і 7-ма армії та бельгійська армія — опинилися відрізаними у Фландрії. Гамелена було усунуто й замінено Вейганом.
1940.05.21Контратака під Аррасом
Британська група «Франкфорс» із двома батальйонами танків «Матильда» та піхотою контратакувала на південь від Арраса й наткнулася просто на фланг 7-ї танкової дивізії Роммеля та дивізії СС «Тотенкопф». Німецькі 37-мм протитанкові гармати не могли пробити товсту броню «Матильд», і на якийсь час виникла паніка; Роммель стабілізував лінію, лише особисто керуючи вогнем 88-мм зенітних гармат прямою наводкою. Контратака мала лише локальний успіх, але змусила німецьке верховне командування непокоїтися за фланги, що опосередковано сприяло пізнішому «стоп-наказу».
1940.05.24«Стоп-наказ» і Кале
Танки вже вийшли до каналу Аа, лише за 15 км від Дюнкерка, коли Рундштедт і Гітлер наказали їм зупинитися, щоб дати танкам перепочинок, а добити котел доручити люфтваффе Герінга та піхоті. Наказ діяв близько трьох днів. Булонь упала 25 травня, а гарнізон Кале тримався до 26-го, вигравши час для евакуації. Увечері 26 травня Адміралтейство розпочало операцію «Динамо».
1940.05.28Бельгія капітулює; операція «Динамо»
Король Бельгії Леопольд III оголосив про капітуляцію 28 травня, через що на північному фланзі союзників раптово відкрився проміжок понад 30 км, який британці насилу закрили. Частину французької 1-ї армії оточили під Ліллем; вона трималася до 31 травня, скувавши сім німецьких дивізій. Британські й французькі війська відійшли за Дюнкеркський периметр, і флот разом із сотнями малих цивільних суден забирав людей із пляжів і Східного молу, тоді як люфтваффе безперервно бомбардувало порт.
1940.06.04Падіння Дюнкерка
З 26 травня по 4 червня до Британії евакуювали близько 338 000 британських і французьких солдатів, з них близько 120 000 французів. Французькі ар'єргарди тримали периметр до кінця; вранці 4 червня німці увійшли до Дюнкерка й узяли в полон близько 35 000–40 000 французів. Британці врятували людей, але залишили на пляжах майже всі свої танки, гармати й вантажівки.
1940.06.05План «Рот»
Німці розвернулися й близько 140 дивізіями атакували на південь лінію Сомма — Ена, поспіхом зведену Вейганом. Французи перейшли до глибокої оборони, спертої на сільські опорні пункти — «їжаки», і перші два дні вперто билися, завдаючи відчутних втрат, але не мали резервів. 7 червня Роммель прорвався в нижній течії Сомми й кинувся до Руана.
1940.06.14Капітуляція в Сен-Валері; падіння Парижа
10 червня Італія оголосила війну Британії та Франції, і французький уряд переїхав до Тура; 12-го Роммель оточив британську 51-шу Гірську дивізію в Сен-Валері-ан-Ко й змусив її капітулювати. Париж оголосили відкритим містом, і 14 червня німецька 18-та армія вступила до нього, провівши парад біля Тріумфальної арки та на площі Згоди. Того ж дня німці прорвали лінію Мажино в Саарі, а Гудеріан рушив на південь до швейцарського кордону, щоб узяти в мішок усе французьке угруповання на північному сході. Мільйони біженців заповнили дороги на південь.
1940.06.17Петен просить миру
Рейно пішов у відставку, і 16 червня маршал Петен сформував уряд; наступного дня він оголосив по радіо, що «бої треба припинити», і через Іспанію звернувся до Німеччини щодо умов. Того ж дня війська Гудеріана досягли Понтарльє на швейцарському кордоні, замкнувши близько 500 000 французьких військовиків в Ельзасі й Лотарингії. Де Голль вилетів до Лондона й 18 червня виступив на BBC із закликом продовжувати опір.
1940.06.22Комп'єнське перемир'я
Гітлер навмисно обрав для прийняття капітуляції Франції галявину Ретонд у Комп'єнському лісі — той самий залізничний вагон, у якому Німеччина підписала перемир'я 1918 року. Сторони підписали угоду 22 червня: північ Франції та атлантичне узбережжя окуповувала Німеччина, а південь переходив під управління уряду Віші; французьку армію демобілізували, а флот залишили в портах метрополії. Після підписання перемир'я з Італією припинення вогню набуло чинності по всьому фронту о 00:35 25 червня.