Шестиденна війна: битва за Єрусалим
Уранці 5 червня 1967 року Ізраїль через ООН повідомив, що не вживатиме жодних дій проти Йорданії, доки вона залишатиметься поза війною; опівдні того ж дня Йорданія почала обстрілювати Західний Єрусалим і направила батальйон, щоб зайняти хребет Будинку уряду, де розміщувався штаб ООН. ЦАХАЛ швидко повернув Будинок уряду на півдні, а на півночі бригада «Харель» узяла рубіж Радарного пагорба. Удосвіта 6 червня 55-та парашутно-десантна бригада Гура перетнула нічийну смугу поблизу воріт Мандельбаума і з боями пройшла через Пагорб боєприпасів, Поліцейську школу, Американську колонію і Ваді-ель-Джоз, щоб з'єднатися з анклавом на горі Скопус; бригада «Харель» відбила йорданські танки біля Тель-ель-Фуля і перерізала дорогу на Рамаллу. Уранці 7 червня десантники взяли хребет Августи-Вікторії, увійшли до Старого міста через Левові ворота і зайняли Храмову гору і Стіну Плачу.
Сторони
- Ізраїль — Центральний округ: 55-та парашутно-десантна бригада (3 батальйони), 10-та механізована бригада «Харель», 16-та бригада «Єрусалим» та інші, близько 15 000 осіб
- Йорданія — 27-ма піхотна бригада «Король Талал» і частина бригади «Хіттін», підсилені 60-ю бронетанковою бригадою і бригадою «Імам Алі»; близько 5000 осіб навколо Єрусалима
Підсумок:Ізраїль окуповує Східний Єрусалим і Старе місто; йорданські оборонці відходять на схід від річки Йордан
Втрати:Ізраїль: 182 загиблі в боях за Єрусалим (лише на Пагорбі боєприпасів — 36); 20 ізраїльських цивільних загинули і понад 1000 були поранені;Йорданія: Кілька сотень загиблих у районі Єрусалима (71 — на Пагорбі боєприпасів, 45 — на Наблуській дорозі); 60-та бронетанкова бригада дорогою втратила близько половини своїх танків
Командувачі
- Узі Наркіс (Ізраїль) — Командувач Центрального округу ЦАХАЛ
- Мордехай Гур (Ізраїль) — Командир 55-ї парашутно-десантної бригади, увів свої війська до Старого міста
- Урі Бен-Арі (Ізраїль) — Командир механізованої бригади «Харель»
- Король Хусейн (Йорданія) — Король Йорданії, верховний головнокомандувач збройних сил
- Абдель Мунім Ріяд (Йорданія) — Єгипетський генерал, з 1 червня командував йорданським фронтом
Перебіг битви
1967.06.05 11:15Йорданія обстрілює Західний Єрусалим
Того ранку Ізраїль через Орган ООН з нагляду за виконанням умов перемир'я повідомив короля Хусейна, що не діятиме проти Йорданії, доки та залишатиметься поза війною. Хусейн відповів, що вже надто пізно. З 11:15 йорданська артилерія випустила по Західному Єрусалиму та анклаву на горі Скопус близько 6000 снарядів; загинули 20 ізраїльських цивільних, понад 1000 були поранені, близько 900 будівель зазнали пошкоджень.
1967.06.05 13:30Йорданські сили займають хребет Будинку уряду
Йорданський батальйон просунувся хребтом Будинку уряду, окопався на околицях штабу Органу ООН з нагляду за виконанням умов перемир'я і вів вогонь з мінометів і безвідкатних гармат по ізраїльських кварталах Рамат-Рахель, казармах Алленбі та Абу-Тору. Спостерігачі ООН рішуче протестували проти входу в нейтральну зону.
1967.06.05 15:30161-й батальйон повертає Будинок уряду
161-й резервний батальйон Єрусалимської бригади зробив вилазку з Рамат-Рахеля силами двох піхотних рот і 3 танків, що в нього залишалися, прорвався через західні ворота Будинку уряду і очистив його кімната за кімнатою, а потім узяв Антенний пагорб позаду нього і низку бункерів на півдні. Рукопашні бої тривали майже чотири години; йорданські оборонці відійшли в траншеї бригади «Хіттін», були вибиті й звідти і відступили до Віфлеєма. Ізраїльського командира батальйону Драйзіна було тричі поранено.
1967.06.05 20:00Бригада «Харель» захоплює Радарний пагорб
На північному заході від міста механізована бригада «Харель» Бен-Арі кількома колонами перетнула лінію перемир'я й атакувала йорданські позиції на рубежі Радарний пагорб — Шейх-Абд-ель-Азіз — Бейт-Ікса. Після того як 7 танків підірвалися на мінах, піхота перебіжками просувалася між скелями і в ближньому бою взяла опорні пункти, а потім усю ніч просувалася до Небі-Самвіля і дороги Єрусалим — Рамалла.
1967.06.05 23:30163-й батальйон захоплює Абу-Тор
На півдні міста 163-й батальйон Єрусалимської бригади вночі атакував контрольовану Йорданією частину Абу-Тору і після запеклого ближнього бою взяв під контроль увесь квартал. Це перерізало дорогу між Старим містом і Віфлеємом та Хевроном, відрізавши Старе місто з півдня.
1967.06.06 02:20Десантники перетинають нічийну смугу і беруть Поліцейську школу
Удосвіта, під прикриттям прожекторів і артилерійського вогню, 55-та парашутно-десантна бригада перетнула нічийну смугу на північ від воріт Мандельбаума. 66-й батальйон підірвав проходи в колючому дроті подовженими зарядами і за допомогою двох позичених танків штурмував Поліцейську школу, але виявив, що оборонці сховалися в бункерах сусіднього Пагорба боєприпасів; тоді 71-й і 28-й батальйони прорвалися з боку Шейх-Джарраха.
1967.06.06 05:00Траншейні бої на Пагорбі боєприпасів
Пагорб боєприпасів утримували близько 150 солдатів йорданського батальйону «Хусейн», з трьома основними лініями траншей і десятками бункерів, що взаємно прикривали один одного. Ізраїльська розвідка вважала, що на пагорбі лише взвод, тож атакувальних сил явно бракувало; бій просувався ділянка за ділянкою вузькими траншеями і бункерами, здебільшого врукопаш. Близько 06:30 позиція перейшла до ЦАХАЛ; загинули 36 ізраїльтян і 71 йорданець.
1967.06.06 08:00Наблуська дорога і Музей Рокфеллера
28-й батальйон планував підійти до Старого міста слабко захищеною вулицею Салах-ад-Діна, але помилково повернув на сильно укріплену Наблуську дорогу, де танки били прямою наводкою вздовж вулиці, а десантники раз у раз кидалися в атаку, зазнавши втрат, що сягнули близько половини загону. 71-й батальйон пройшов через колючий дріт і мінні поля до Ваді-ель-Джоза, а частина його сил після короткої перестрілки зайняла Музей Рокфеллера; 66-й батальйон просунувся на схід і з'єднався з анклавом на горі Скопус.
1967.06.06 14:00Танковий бій біля Тель-ель-Фуля; йорданські підкріплення зупинено
Бригада «Харель» спустилася з півночі до дороги Єрусалим — Рамалла і біля Тель-ель-Фуля вступила в зустрічний бій з майже 30 йорданськими танками; зовнішні паливні баки йорданських M48 з близької відстані дуже легко займалися, і, втративши близько половини танків, йорданці відійшли до Єрихона. Потім ЦАХАЛ рушив на південь через Шуафат і по обіді знищив пост Гіват-ха-Мівтар; йорданська 60-та бронетанкова бригада і бригада «Імам Алі», що йшли з Єрихона, дорогою зазнали тяжких авіаударів.
1967.06.07 08:30Хребет Августи-Вікторії
Уночі йорданські оборонці отримали наказ відійти, і більшість залишила висоти на схід від Старого міста. Дізнавшись, що ООН ось-ось оголосить припинення вогню, міністр оборони Даян скасував своє рішення не входити до Старого міста. На світанку два парашутні батальйони — один з гори Скопус, інший з долини — піднялися на хребет Августи-Вікторії та Оливну гору, натрапивши лише на розрізнений опір.
1967.06.07 09:45Через Левові ворота
Напівгусенична машина Гура протаранила Левові ворота, і десантники слідом увійшли до Старого міста, просуваючись Віа Долороза і провулками всередині стін майже без опору; щоб не пошкодити святині, у цих боях не застосовували ні танків, ні авіації. Близько 10:00 Гур доповів по радіо: «Храмова гора в наших руках».
1967.06.07 11:00Стіна Плачу і все Старе місто
Десантники перетнули Храмову гору до Стіни Плачу, а потім Єрусалимська бригада увійшла в південну частину Старого міста з гори Сіон і через Сміттєві ворота, щоб з'єднатися з ними; залишки оборонців у місті здалися або відійшли. Того дня йорданські сили отримали наказ повністю відійти на схід від річки Йордан; потім Єрусалимська бригада рушила на південь до Віфлеєма і Хеврона, а бригада «Харель» — на схід, у долину Йордану.