✦ WAR REPLAY
Усі війни › Арабо-ізраїльські війни (1948–1982) › Арабо-ізраїльська війна 1947—1949: Латрун і «Бірманська дорога»

Арабо-ізраїльська війна 1947—1949: Латрун і «Бірманська дорога»

1948.05.15 — 1949.04.03
Відкрити мапу битви →

Латрун лежить біля входу з прибережної рівнини в Юдейські гори, а його поліцейський форт британської доби та сусідні висоти панують над дорогою Тель-Авів — Єрусалим. У середині травня 1948 року сюди ввійшов 4-й полк Арабського легіону, відрізавши обложений Західний Єрусалим від узбережжя. Ізраїльські сили атакували чотири рази — 25 травня, 30–31 травня, 8–9 червня та в середині липня, — але так і не взяли його; у першій атаці брало участь багато іммігрантів, які щойно висадилися й майже не мали підготовки. Тим часом ізраїльські сили знайшли стежку схилами на півдні, переносили нею вантажі на собі та на мулах і поступово перетворили її на дорогу для машин; ця «Бірманська дорога» відкрилася напередодні перемир'я 10 червня, послабивши облогу Західного Єрусалима.

Сторони

Підсумок:Арабський легіон утримує Латрун до 1967 року; Ізраїль будує об'їзну «Бірманську дорогу», забезпечивши лінію постачання Західного Єрусалима

Втрати:Ізраїль: За даними Вікіпедії, у чотирьох атаках загинули близько 168 осіб (у першій — понад 70); попередні твердження про сотні або навіть понад тисячу загиблих дослідники відкинули;Йорданія: Втрати Арабського легіону порівняно невеликі — кілька десятків загиблих; втрати місцевих арабських нерегулярних загонів невідомі

Командувачі

Перебіг битви

1948.05.15Арабський легіон займає Латрун

Після виведення британців 4-й полк Арабського легіону 15–17 травня змінив місцеві нерегулярні загони, зайнявши поліцейський форт Латрун, висоти навколо монастиря і лінію Імвас — Ялу; його артилерійські позиції могли накривати дорогу біля входу в ущелину Баб-ель-Вад. Бригада «Харель» була виснажена попередніми боями на висотах на схід від Баб-ель-Ваду, і Західний Єрусалим знову опинився відрізаним.

1948.05.24 22:007-ма бригада зосереджується в Хульді

Бен-Гуріон наполягав на якнайшвидшому відкритті дороги. Поспіхом сформована 7-ма бригада і 32-й батальйон бригади «Александроні» зосередилися в Хульді; частина бійців були іммігрантами, які лише кілька днів тому прибули з таборів інтернованих на Кіпрі й не мали ні фляг, ні підготовки. Час виступу кілька разів переносили, і до світанку війська так і не вийшли на вихідні позиції для атаки.

1948.05.25 05:00Операція «Бін-Нун Алеф»: штурм на світанку

Атака почалася вже після світанку: 32-й батальйон наступав пшеничними полями до поліцейського форту та монастиря, а частина 7-ї бригади атакувала в напрямку Бейт-Джиза і висоти 346. Артилерія та кулемети Арабського легіону вели вогонь із висот, втрати ізраїльтян на відкритій місцевості швидко зростали, і багато бійців падали від спраги під пекучим сонцем.

1948.05.25 11:00Відхід

Близько десятої ранку ізраїльські сили отримали наказ відступати; поранених залишили в полях, і під час відходу були нові втрати. За даними, зібраними у Вікіпедії, загинуло понад 70 ізраїльтян і понад сотню було поранено; втрати Арабського легіону були дуже незначними.

1948.05.28Маркус обіймає командування; стежка на південь від Баб-ель-Ваду

Американського офіцера-добровольця Міккі Маркуса призначили командувачем Єрусалимського фронту. Частини бригад «Харель» і «Гіваті» взяли Бейт-Джиз і Бейт-Сусін на південь від Латруна, після чого ізраїльські розвідники з'ясували, що стежка схилами від Хульди через Бейт-Сусін може обійти Латрун і з'єднатися з районом на схід від Баб-ель-Ваду, який утримувала бригада «Харель».

1948.05.31 00:30Операція «Бін-Нун Бет»: нічна атака на поліцейський форт

Друга атака відбулася вночі з одночасним ударом із південного сходу. Напівгусеничні машини бронетанкового батальйону 7-ї бригади з вогнеметами дісталися воріт поліцейського форту, але підрив не вдався, і вони зазнали важких втрат під прожекторами та вогнем; інше піхотне угруповання захопило кілька позицій поблизу Імваса, але також було змушене відійти до світанку.

1948.06.05Будівництво «Бірманської дороги»

Не змігши прорватися в лоб, ізраїльські сили зосередилися на будівництві дороги. Інженери й дорожні робітники, набрані в Тель-Авіві, бульдозерами та вручну прокладали шлях крутими схилами, а на ділянці, ще непроїзній для машин, сотні носіїв переносили через пагорб продовольство й боєприпаси. Уночі артилерія Арабського легіону періодично обстрілювала цей район.

1948.06.09 02:00Операція «Йорам»

Напередодні перемир'я бригади Пальмаху «Іфтах» і «Харель» знову атакували висоту 346 і поліцейський форт із південного сходу; у нічному бою вони наблизилися до цілей, але відійшли під контратакою Арабського легіону. Третя атака на Латрун зазнала невдачі.

1948.06.10«Бірманська дорога» відкривається; Маркус гине

З 10 червня «Бірманською дорогою» могли їздити машини, і на початок першого перемир'я постачання Західного Єрусалима продовольством, пальним і боєприпасами було здебільшого відновлено; згодом проклали й водогін. Тієї ночі Маркуса, який гуляв поза своїм табором поблизу Абу-Гоша, помилково застрелив вартовий, бо той не відповів на оклик — Маркус не володів івритом.

1948.07.16Останні атаки під час «Десяти днів»

Після завершення перемир'я операція «Дані» захопила Лод і Рамлу, а потім ізраїльські сили атакували Латрун з півночі та заходу; наступ 15–18 липня Арабський легіон знову відбив. Коли набуло чинності друге перемир'я, Латрунський виступ залишався в руках Йорданії.

1949.04.03Перемир'я: латрунська «нічийна земля»

Йордансько-ізраїльське перемир'я залишило Латрунський виступ Йорданії, район навколо поліцейського форту став нічийною землею, і стара дорога Тель-Авів — Єрусалим тут була перерізана майже 19 років. Ізраїль збудував іншу дорогу південніше; у Шестиденній війні 1967 року Латрун захопили ізраїльські сили.

Джерела