✦ WAR REPLAY
Усі війни › В'єтнамська війна › Битва за «Гамбургерну висоту»

Битва за «Гамбургерну висоту»

1969.05.10 — 1969.05.20
Відкрити мапу битви →

У травні 1969 року американські сили розпочали операцію «Апачі Сноу» в долині Ашау на лаоському кордоні, щоб ударити по базах постачання ВНА біля входу стежки Хошиміна. 10 травня 3-й батальйон 187-го піхотного полку вступив у контакт з 29-м полком ВНА під Донгапбіа (висотою 937). Наступні десять днів американські війська раз у раз атакували в лоб угору, тоді як ВНА міцно трималася в бункерах і тунелях у густих джунглях. Зливи, вогонь по своїх і круті розмиті схили зривали атаку за атакою, і солдати прозвали гору «Гамбургерною висотою». 20 травня чотири батальйони атакували одночасно і нарешті взяли вершину, але на початку червня американські сили залишили гору.

Сторони

Підсумок:Сили США і АРВ узяли вершину, а ВНА відійшла до Лаосу; американські сили невдовзі залишили висоту. Битва викликала різку критику в США і спонукала американські сили змінити тактику масштабних наступальних операцій

Втрати:Сполучені Штати: 72 убитих, 372 поранених;Південний В'єтнам (Республіка В'єтнам): Кілька десятків убитих і поранених у 2-му батальйоні 3-го полку АРВ;Північний В'єтнам (В'єтнамська народна армія): За підрахунками США — 630 тіл; фактичні втрати невідомі

Командувачі

Перебіг битви

1969.05.10 08:00«Апачі Сноу»: гелікоптерний десант у долину Ашау

Рано-вранці 10 травня близько десяти батальйонів США і АРВ доставили гелікоптерами в північну частину долини Ашау. 3-й батальйон 187-го піхотного полку («Раккасани») 3-ї бригади 101-ї повітрянодесантної дивізії висадився на західному боці долини і з пошуком просувався до Донгапбіа, у напрямку лаоського кордону. Командир батальйону підполковник Ганікатт спершу вважав, що на горі лише кілька бійців ВНА.

1969.05.11Перший контакт

Коли рота B піднімалася північним хребтом, вона потрапила під вогонь з бункерів і снайперів; бійці ВНА після пострілів відходили в тунелі. Викликані американцями ударні гелікоптери помилково прийняли командний пункт батальйону в густих джунглях за ціль, спричинивши втрати. Ганікатт зрозумів, що на горі перебуває повний полк ВНА, і вирішив узяти її, як вимагало командування.

1969.05.13Неодноразові атаки вгору зазнають невдачі

Протягом наступних днів роти 3-го батальйону 187-го піхотного полку по черзі атакували вздовж північного і північно-західного хребтів. Бункери ВНА були перекриті колодами і землею, які напалм і артилерія навряд чи могли повністю зруйнувати, тож американцям доводилося знищувати їх по одному гранатами й вогнеметами. Ліс на схилах перетворився на випалену землю, і кожну атаку відбивали ще до вершини.

1969.05.141-й батальйон 506-го піхотного полку обходить з півдня

Вище командування наказало 1-му батальйону 506-го піхотного полку наступати на висоту 937 з півдня через висоти 916 і 900, щоб разом із 3-м батальйоном 187-го піхотного полку затиснути ВНА в кліщі з півночі й півдня. Але хребти на півдні також були вкриті позиціями ВНА, і 1-й батальйон 506-го піхотного полку повільно просувався крізь густі джунглі та круті схили, кілька днів не встигаючи підійти.

1969.05.16Наближення до вершини

Під час атак 15–16 травня 3-й батальйон 187-го піхотного полку на певний час просунувся приблизно на 150 метрів від вершини, але на той час втрати становили майже третину батальйону. Уночі ВНА підтягувала поповнення з боку Лаосу і контратакувала вздовж хребтів, відкидаючи американців на вихідні позиції. Кореспондент Associated Press, що висвітлював битву, використав у своїх репортажах солдатську назву «Гамбургерна висота», і вона невдовзі поширилася по всіх США.

1969.05.18Штурм двома батальйонами під зливою

18 травня 3-й батальйон 187-го піхотного полку атакував з півночі, а 1-й батальйон 506-го піхотного полку — з півдня. Коли передові підрозділи наблизилися до вершини, раптом почалася тропічна злива, що перетворила оголені від рослинності схили на багнюку; солдати не могли втриматися на ногах, і дехто сповзав униз схилом. Під вогнем своїх і вогнем ВНА обидва батальйони були змушені відійти на вихідні позиції.

1969.05.19Введено ще два батальйони

101-ша повітрянодесантна дивізія ввела 2-й батальйон 501-го піхотного полку, щоб наступати з північного сходу, а 2-й батальйон 3-го полку 1-ї дивізії АРВ зайняв позиції на південному сході, готуючись оточити висоту з усіх чотирьох боків. Артилерія і тактична авіація продовжували обрушувати снаряди й бомби на вершину, доки на горі не залишилися лише голі пні та вирви. У США вже почали питати, навіщо платити таку ціну за безіменну вершину.

1969.05.20 10:00Штурм чотирма батальйонами — вершину взято

Уранці 20 травня чотири батальйони одночасно кинулися на вершину з чотирьох напрямків. Головні сили 29-го полку ВНА вночі почали відходити на захід, до Лаосу, а ар'єргард уперто опирався в бункерах. Близько полудня війська США і АРВ досягли вершини, і по обіді запеклі бої завершилися. На початку битви 3-й батальйон 187-го піхотного полку налічував близько 600 осіб; на той час боєздатною залишалася лише його частина.

1969.05.20 17:00ВНА відходить до Лаосу

Решта бійців ВНА відійшла західним схилом до баз на території Лаосу. Невдовзі після очищення поля бою, на початку червня, американські сили залишили Донгапбіа, а ВНА згодом повернулася в цей район. Сенатор Едвард Кеннеді засудив битву в Конгресі як «безглузду», і відтоді від американських командирів вимагали за можливості уникати подібних масштабних фронтальних штурмів.

Джерела