Битва за Кхесань
Бойова база Кхесань розташовувалася біля дороги № 9 поблизу лаоського кордону, в оточенні пагорбів, вкритих тропічним лісом. 21 січня 1968 року понад дві дивізії В'єтнамської народної армії оточили базу та її форпости на вершинах, а обстріл підірвав головний склад боєприпасів бази. Вестморленд вважав, що ВНА намагається повторити Дьєнб'єнфу, наказав утримувати базу і розпочав повітряну кампанію «Ніагара», у ході якої B-52 і тактична авіація скинули навколо бази близько 100 000 тонн бомб. 7 лютого ВНА уперше на південному театрі застосувала танки, захопивши табір сил спецпризначення Лангвей. Облога тривала 77 днів; на початку квітня операція «Пегас» знову відкрила сухопутний шлях дорогою № 9. У липні американські сили розібрали і залишили базу.
Сторони
- Корпус морської піхоти США / АРВ — Близько 6000 осіб на бойовій базі Кхесань і навколишніх пагорбах (26-й полк морської піхоти та інші), а також близько 500 у таборі сил спецпризначення Лангвей; близько 30 000 у деблокувальних силах операції «Пегас»
- В'єтнамська народна армія (фронт Кхесань) — Переважно 304-та і 325C дивізії, а також частини 320-ї і 324-ї дивізій та артилерійські й бронетанкові частини; за оцінками, 20 000–40 000 осіб
Підсумок:Спірний результат: американські сили втримали базу і заявили про важкі втрати ВНА, тоді як в'єтнамська сторона вважає, що успішно скувала американські сили на підтримку Тетського наступу; у липні американські сили з власної ініціативи залишили Кхесань
Втрати:Сполучені Штати: Під час облоги загинули близько 274 бійців гарнізону бази і понад 2500 були поранені (крім того, втрати під час повітряних перевезень, у Лангвей і в операції «Пегас»; загальні дані в різних джерелах дуже різняться);Південний В'єтнам (Республіка В'єтнам): Кілька сотень убитих і поранених серед 37-го батальйону рейнджерів і сил CIDG у Лангвей;Північний В'єтнам (В'єтнамська народна армія): За оцінками США, 10 000–15 000 убитих; в'єтнамські джерела наводять значно меншу цифру (близько 2500)
Командувачі
- Девід Лаундс (Сполучені Штати) — Командир 26-го полку морської піхоти і бойової бази Кхесань
- Вільям Вестморленд (Сполучені Штати) — Командувач американських сил у В'єтнамі; вирішив утримувати Кхесань і розпочав повітряну кампанію «Ніагара»
- Джон Толсон (Сполучені Штати) — Командир 1-ї кавалерійської дивізії, керував деблокуванням у ході операції «Пегас»
- Чан Кюї Хай (Північний В'єтнам (В'єтнамська народна армія)) — Командувач фронту Кхесань — дорога № 9
- Ле Куанг Дао (Північний В'єтнам (В'єтнамська народна армія)) — Політичний комісар фронту
Перебіг битви
1968.01.21 05:30Початок облоги: вибух складу боєприпасів
20 січня морські піхотинці зіткнулися з військами ВНА поблизу висоти 881 Південна. Рано-вранці наступного дня ВНА спершу штурмувала висоту 861 і була відкинута ротою K у рукопашному бою. Близько 5:30 ранку снаряди й ракети ВНА впали на базу і влучили в головний склад боєприпасів; понад тисяча тонн боєприпасів вибухала кілька годин, була пошкоджена й злітна смуга. Того ж дня ВНА атакувала повітове управління в селі Кхесань, і його оборонці згодом відійшли на базу.
1968.01.22Повітряна кампанія «Ніагара»
Вестморленд наказав провести операцію «Ніагара II»: у навколишніх джунглях розкидали електронні датчики, бомбардувальники B-52 завдавали килимових ударів «Арк Лайт» по смузі приблизно за 1 км від бази, а тактична авіація і авіація морської піхоти здійснювали вильоти вдень і вночі. До кінця березня було скинуто близько 100 000 тонн бомб — найзосередженіший авіаудар по одному району за всю В'єтнамську війну. Саму базу можна було постачати лише транспортними літаками і гелікоптерами.
1968.02.05 03:05Рукопашний бій на висоті 861A
Рано-вранці 5 лютого батальйон дивізії 325C ВНА під прикриттям артилерійського вогню кинувся на роту E 2-го батальйону 26-го полку морської піхоти на висоті 861A і на певний час прорвався в північну частину позиції. Морські піхотинці билися з солдатами ВНА впритул у траншеях і викликали вогонь артилерії бази по краю позиції, вибивши нападників до світанку.
1968.02.07 00:20Танки захоплюють табір Лангвей
Після півночі 7 лютого близько десяти плаваючих танків ПТ-76 198-го танкового батальйону ВНА з піхотою 304-ї дивізії на броні увірвалися до табору сил спецпризначення Лангвей — це було перше застосування танків ВНА на південному театрі. Оборонці підбили кілька танків з 106-мм безвідкатних гармат і реактивних гранатометів LAW, але за кілька годин табір було захоплено, і ті, хто вижив, сховалися в командному бункері. Побоюючись засідки, база не направила наземних підкріплень морської піхоти; лише наступного дня гелікоптери вивезли частину тих, хто вижив.
1968.02.08 04:15Форпост A-1 втрачено і повернуто
Рано-вранці наступного дня батальйон 101D полку ВНА атакував форпост A-1 на висоті 64 на захід від кам'яного кар'єру. Взвод роти A 1-го батальйону 9-го полку морської піхоти, що оборонявся, майже повністю вибув з ладу, і більшу частину позиції було втрачено. Того ранку морські піхотинці контратакували за підтримки танків і артилерії та повернули її, а потім залишили надто відкритий опорний пункт.
1968.02.25Траншеї підходу і «Патруль-привид»
Як і під Дьєнб'єнфу, ВНА копала ходи сполучення з півдня та сходу, крок за кроком підбираючись до колючого дроту бази, подекуди ближче ніж на сотню метрів. 25 лютого взвод роти B 1-го батальйону 26-го полку морської піхоти, шукаючи мінометні позиції на південь від бази, потрапив у засідку і був майже повністю знищений; тіла забрали лише у квітні. Після цього морські піхотинці рідко залишали свої позиції.
1968.02.29 21:30Нічна атака на східний периметр
У ніч з 29 лютого на 1 березня частини 304-ї дивізії зосередилися на південний схід від бази, щоб атакувати ділянку 37-го батальйону рейнджерів. Датчики зафіксували масштабне пересування військ, і американські сили обрушили на райони зосередження удари B-52 і артилерії; атаки ВНА, що велися трьома хвилями, були розбиті перед дротяними загородженнями. Це була найбільша наземна атака на головну базу за час облоги.
1968.03.10Повітряне постачання «Супер Геґл»
Оскільки злітна смуга перебувала в зоні досяжності артилерії ВНА, транспортники C-130 здебільшого перейшли на низьковисотне парашутне витягування вантажів і скидання на парашутах, відлітаючи без посадки; 6 березня на заході на посадку було збито C-123, загинули всі 48 осіб на борту. Форпости на вершинах можна було постачати лише гелікоптерами, тож авіація морської піхоти організувала «Супер Геґл»: спершу штурмовики A-4 ставили димову завісу і завдавали придушувальних ударів, а потім десяток і більше гелікоптерів CH-46 одночасно сідали для розвантаження.
1968.03.30Рота B завдає удару у відповідь
30 березня рота B 1-го батальйону 26-го полку морської піхоти під прикриттям густого туману і вогневого валу вирвалася з південного боку бази і здійснила рейд на позиції ВНА, що в лютому влаштували засідку на «Патруль-привид», знищивши ділянку бункерів і траншей, після чого відійшла. На той час головні сили ВНА вже почали відходити з району бази, і тиск облоги помітно послабшав.
1968.04.01Операція «Пегас» просувається дорогою № 9
1 квітня 1-ша кавалерійська дивізія вирушила з щойно збудованої зони висадки Stud поблизу Калу, «стрибками» на гелікоптерах створюючи ланцюг зон висадки на висотах обабіч дороги № 9, тоді як 1-й полк морської піхоти просувався дорогою, ремонтуючи мости, а слідом ішли повітрянодесантні війська АРВ. Залишені ВНА загороджувальні сили вели стримувальні бої, відходячи; більшість сил, що тримали облогу, вже відійшла.
1968.04.08З'єднання деблокувальних сил
Уранці 8 квітня 2-й батальйон 7-го кавалерійського полку ввійшов дорогою № 9 на бойову базу Кхесань і з'єднався з 26-м полком морської піхоти, поклавши край 77-денній облозі. Того ж дня американські сили одну за одною зайняли позиції, залишені ВНА; дорогу № 9 від Калу до Кхесані знову відкрили, і базу почали постачати автошляхом.
1968.04.14Великоднє взяття висоти 881 Північна
У Великодню неділю, 14 квітня, 3-й батальйон 26-го полку морської піхоти вирушив з висоти 881 Південна атакувати висоту 881 Північна, яку ВНА утримувала протягом усієї облоги. За підтримки артилерії та авіації морські піхотинці один за одним очистили бункери і по обіді взяли вершину. Це був останній великий наступ морської піхоти в районі Кхесані.
1968.07.05Базу розібрано і залишено
Новий командувач американських сил у В'єтнамі Абрамс вважав утримання Кхесані більше не потрібним. З середини червня американські сили провели операцію «Чарлі», підриваючи бункери і засипаючи споруди, і на початку липня останні морські піхотинці залишили базу. В'єтнамська сторона оголосила про «визволення Кхесані» і вважала залишення бази перемогою в кампанії; американська сторона вважала, що база виконала свою роль, скувавши сили противника.