Друга світова війна · Тихоокеанський театр
Інцидент на мосту Марко Поло 7 липня 1937 року поклав початок повномасштабній війні опору Китаю; у грудні 1941 року раптовий напад Японії на Перл-Гарбор поширив війну на весь Тихий океан. Натисніть ▶, щоб відтворити, або перетягуйте шкалу часу; натисніть ⚔, щоб відкрити основні битви.
Основні битви
- Шанхайська битва1937.08.13 — 1937.11.26
Після інциденту на аеродромі Хунцяо 9 серпня 1937 року Китай і Японія швидко нарощували сили в Шанхаї. 13 серпня китайські 87-ма…
- Битва за Тайерчжуан1938.03.24 — 1938.04.07
Навесні 1938 року японці прагнули зійтися з півночі та півдня, щоб відкрити залізницю Тяньцзінь — Пукоу й захопити Сюйчжоу. На пі…
- Напад на Перл-Гарбор1941.12.07 — 1941.12.07
26 листопада 1941 року Тюіті Наґумо вивів ударне з'єднання на чолі із шістьма авіаносцями з затоки Хітокаппу на Курильських остро…
- Битва за Мідвей1942.06.04 — 1942.06.07
У червні 1942 року японський Об'єднаний флот вирушив захопити Мідвей, виманити й знищити рештки авіаносців Тихоокеанського флоту…
- Гуадалканальська кампанія1942.08.07 — 1943.02.09
7 серпня 1942 року 1-ша дивізія морської піхоти США висадилася на Гуадалканалі та на Тулагі по той бік протоки й захопила аеродро…
- Битва за Імпхал1944.03.08 — 1944.07.03
У березні 1944 року Ренья Мутаґуті, командувач японської 15-ї армії, розпочав операцію «У-Ґо», кинувши три дивізії через Чіндвін…
- Битва в затоці Лейте1944.10.23 — 1944.10.26
20 жовтня 1944 року американські війська висадилися на Лейте, і японський Об'єднаний флот поставив усе на операцію «Сьо-Ґо 1»: ав…
- Битва за Іодзіму1945.02.19 — 1945.03.26
Іодзіма лежить приблизно за 1200 км на південь від Токіо; з її аеродромів можна було перехоплювати B-29, що летіли з Маріанських…
- Битва за Окінаву1945.04.01 — 1945.06.22
Окінава була останнім щаблем перед вторгненням на Японські острови. 1 квітня 1945 року 10-та армія США майже без опору висадилася…
Командувачі
- Чан Кайші (Chiang Kai-shek) — Голова Військової ради Національного уряду; верховний головнокомандувач Китайського театру 1937.07.07 — 1945.09.02
- Мао Цзедун (Mao Zedong) — Голова Центральної військової ради КПК; керував опором 8-ї армії та Нової 4-ї армії в тилу ворога 1937.07.07 — 1945.09.02
- Лі Цзунжень (Li Zongren) — Командувач 5-го військового району (Тайерчжуан, Сюйчжоу, Суйсянь — Цзаоян) 1937.10.01 — 1943.09.01
- Сюе Юе (Xue Yue) — Командувач 9-го військового району (три битви за Чаншу) 1938.06.01 — 1945.09.02
- Вей Ліхуан (Wei Lihuang) — Командувач на передовій у Сіньковській битві; згодом командувач Китайського експедиційного корпусу 1937.09.01 — 1945.09.02
- Сунь Лижень (Sun Li-jen) — Командир Нової 38-ї дивізії та Нової 1-ї армії (Єнанджаун, контрнаступ у Північній Бірмі) 1942.03.01 — 1945.09.02
- Імператор Сьова (Хірохіто) (Hirohito) — Імператор Японії та верховний головнокомандувач 1937.07.07 — 1945.09.02
- Фумімаро Коное (Fumimaro Konoe) — Прем'єр-міністр Японії (на початку повномасштабного вторгнення в Китай) 1937.07.07 — 1941.10.18
- Хідекі Тодзьо (Hideki Tojo) — Прем'єр-міністр Японії, водночас військовий міністр і начальник Генерального штабу армії 1941.10.18 — 1944.07.18
- Ісороку Ямамото (Isoroku Yamamoto) — Головнокомандувач Об'єднаного флоту (Перл-Гарбор, Мідвей) 1939.08.30 — 1943.04.18
- Тюіті Наґумо (Chūichi Nagumo) — Командувач 1-го повітряного флоту 1941.04.10 — 1944.07.06
- Томоюкі Ямасіта (Tomoyuki Yamashita) — Командувач 25-ї армії (Малая, Сінгапур) і 14-го фронту (Філіппіни) 1941.11.06 — 1945.09.02
- Ясудзі Окамура (Yasuji Okamura) — Командувач 11-ї армії, Північнокитайського фронту та Експедиційної армії в Китаї 1938.06.01 — 1945.09.02
- Тадаміті Курібаясі (Tadamichi Kuribayashi) — Командувач гарнізону Іодзіми 1944.06.08 — 1945.03.26
- Франклін Делано Рузвельт (Franklin D. Roosevelt) — Президент США 1941.12.07 — 1945.04.12
- Гаррі Трумен (Harry S. Truman) — Президент США (санкціонував застосування атомної бомби) 1945.04.12 — 1945.09.02
- Дуглас Макартур (Douglas MacArthur) — Верховний головнокомандувач союзних сил у південно-західній частині Тихого океану; приймав капітуляцію Японії 1941.07.26 — 1945.09.02
- Честер Німіц (Chester W. Nimitz) — Головнокомандувач Тихоокеанського флоту й Тихоокеанської зони 1941.12.31 — 1945.09.02
- Вільям Голсі (William Halsey Jr.) — Командувач Південнотихоокеанської зони та 3-го флоту 1941.12.07 — 1945.09.02
- Реймонд Спрюенс (Raymond A. Spruance) — Командувач у битві за Мідвей; командувач 5-го флоту 1942.05.28 — 1945.09.02
- Джозеф Стілвелл (Joseph Stilwell) — Начальник штабу Китайського театру; командувач американських військ на Китайсько-Бірмансько-Індійському театрі 1942.03.04 — 1944.10.19
- Вільям Слім (William Slim) — Командувач британської 14-ї армії 1942.03.19 — 1945.09.02
- Олександр Василевський (Aleksandr Vasilevsky) — Головнокомандувач радянських військ на Далекому Сході 1945.07.30 — 1945.09.02
Хронологія
1937.07.07Інцидент на мосту Марко Поло
У ніч на 7-ме японські війська, що проводили маневри біля Ваньпіна, зажадали впустити їх до міста для пошуків «зниклого» солдата; отримавши відмову, вони обстріляли Ваньпін, і полк Цзі Сінвеня китайської 29-ї армії дав відсіч. Інцидент поклав початок повномасштабній війні опору Китаю. 17 липня Чан Кайші заявив у Лушані, що «якщо почнеться війна, то кожен — на півночі чи на півдні, старий чи молодий» мусить чинити опір.
1937.07.29Падіння Бейпіна й Тяньцзіня
Посиливши угруповання в Північному Китаї, японці перейшли в загальний наступ; у важких боях під Наньюанем загинули заступник командувача 29-ї армії Тун Лінге та командир 132-ї дивізії Чжао Деньюй. Бейпін упав 29-го, Тяньцзінь — 30-го. Потім японці розділили сили й рушили на південь і захід уздовж залізниць Бейпін — Ханькоу, Тяньцзінь — Пукоу та Бейпін — Суйюань.
1937.08.13 — 1937.11.26Початок Шанхайської битви
Китайські війська перейшли в наступ на японські позиції в Шанхаї на чолі з 87-ю та 88-ю дивізіями, оснащеними за німецьким зразком, тоді як японці безперервно висаджували підкріплення в Усуні та Баошані. Три місяці сторони билися в місті та на його околицях; Китай задіяв близько 700 000 осіб і зазнав приблизно 250 000–300 000 втрат. Битва зруйнувала японський план «підкорити Китай за три місяці» й дала час на евакуацію промисловості вглиб країни. Відкрити мапу битви →
1937.08.15«Трансокеанські бомбардування» Нанкіна японською морською авіацією
Бомбардувальники G3M японської морської авіації, злітаючи з Тайваню та Наґасакі, бомбардували Нанкін, Ханчжоу, Наньчан та інші міста. Так почалися стратегічні бомбардування китайських міст; китайські ВПС піднімалися на перехоплення над Цзяньцяо та в інших місцях і вже 14 серпня здобули першу повітряну перемогу.
1937.09.25Бій під Пінсінгуанем
115-та дивізія 8-ї армії влаштувала засідку під Пінсінгуанем у Шаньсі на обоз і другий ешелон японської 5-ї дивізії, знищивши кілька сотень солдатів і захопивши великі запаси. Це була перша перемога від початку повномасштабної війни, в якій китайські війська з власної ініціативи розгромили ворожий підрозділ, і вона підняла бойовий дух.
1937.10.13 — 1937.11.02Сіньковська битва
Вей Ліхуан очолив китайські війська, що три тижні стримували під Сіньковом наступ на південь японської 5-ї дивізії та інших частин; загинув командир корпусу Хао Менлін. Коли фронт біля Няньцзигуаня було прорвано, китайські війська змушені були відступити, і 8 листопада впав Тайюань.
1937.10.26Оборона складу Січан
Близько 400 бійців 524-го полку 88-ї дивізії під командуванням Се Цзіньюаня утримували склад Січан на північному березі річки Сучжоу, прикриваючи відхід основних сил на захід. Від іноземних концесій їх відділяла лише річка, і бої спостерігали китайські та іноземні журналісти. Протримавшись чотири дні й ночі, оточений батальйон за наказом відійшов до Міжнародного сетльменту. Відкрити мапу битви →
1937.11.05Японський десант у затоці Ханчжоувань
Японська 10-та армія висадилася в районі Цзіньшаньвея й вдарила в тил захисникам Шанхаю. Атаковані з фронту й тилу, китайські війська відступили з Шанхаю по всьому фронту; відступ був безладним, а втрати — важкими. Шанхай упав 12 листопада. Відкрити мапу битви →
1937.12.13Падіння Нанкіна та Нанкінська різанина
Японські війська зійшлися до Нанкіна з трьох напрямків, і 13 грудня оборона міста завершилася. Увійшовши до міста, японські солдати впродовж кількох тижнів чинили масові вбивства, зґвалтування й грабежі роззброєних військових і цивільних. Міжнародний військовий трибунал для Далекого Сходу визначив кількість жертв у понад 200 000, Нанкінський трибунал у справах воєнних злочинів — у понад 300 000. Йон Рабе, Мінні Вотрін та інші західні мешканці створили Зону безпеки, що дала притулок близько 200 000 біженців.
1938.03.24 — 1938.04.07Битва за Тайерчжуан
Лі Цзунжень очолив війська 5-го військового району в запеклих боях проти японських 10-ї та 5-ї дивізій під Тайерчжуаном. 2-га група армій Сунь Ляньчжуна утримувала містечко Тайерчжуан, а 20-й армійський корпус Тан Еньбо охопив японців із флангу й тилу, змусивши їх відступити. Це була найбільша перемога Китаю на головному фронті від початку повномасштабної війни. Відкрити мапу битви →
1938.05.19Падіння Сюйчжоу
Японія зосередила сили, що сходилися з півночі й півдня, намагаючись оточити основні сили 5-го військового району; китайські війська прорвалися кількома колонами й відійшли на захід. 19 травня впав Сюйчжоу, японці відкрили залізницю Тяньцзінь — Пукоу, і окуповані зони Північного й Центрального Китаю з'єдналися.
1938.06.09Прорив дамб у Хуаюанькоу
Щоб зупинити японський наступ на захід уздовж Лунхайської залізниці до Чженчжоу, націоналістичний уряд наказав зруйнувати дамби Хуанхе в Хуаюанькоу, на північ від Чженчжоу. Повінь затопила 44 повіти в провінціях Хенань, Аньхой і Цзянсу та на кілька місяців затримала японців, але забрала життя сотень тисяч цивільних, позбавила домівок мільйони людей і створила зону затоплення Хуанхе, що існувала роками.
1938.06.12 — 1938.10.25Уханьська битва
Японці наступали на Ухань обома берегами Янцзи та північними передгір'ями гір Дабєшань. Китай задіяв мільйон вояків в ешелонованій обороні й знищив більшу частину японської 106-ї дивізії під Ваньцзяліном. Наприкінці жовтня Китай залишив Ухань, а уряд переїхав до Чунціна. Хоча Японія взяла Ухань, змусити Китай скоритися вона не змогла, і війна перейшла в позиційну фазу.
1938.07.29 — 1938.08.11Бої біля озера Хасан
Японська 19-та дивізія билася з радянськими військами біля Чжангуфена (Заозерної) поблизу гирла річки Туманна; японцям не вдалося захопити висоти, і було укладено перемир'я. Японія вперше відчула військову силу СРСР на Далекому Сході.
1938.10.07Перемога під Ваньцзяліном
Сюе Юе очолив війська 9-го військового району, що оточили надмірно висунуту вперед японську 106-ту дивізію під Ваньцзяліном, на захід від Де'аня. Після понад десяти днів запеклих боїв японці зазнали важких втрат, прорватися вдалося лише небагатьом.
1938.10.21Падіння Гуанчжоу
Японська 21-ша армія висадилася в затоці Даявань і лише за десять днів увійшла до Гуанчжоу, позбавивши Китай одного з найважливіших морських портів.
1938.11.13Пожежа в Чанші
Після падіння Юеяна влада Чанші помилково вирішила, що японці вже наближаються, і передчасно підпалила місто згідно з планом «випаленої землі». Пожежа тривала кілька днів, знищила більшу частину будівель міста й забрала життя тисяч цивільних.
1939.02.10Японська окупація острова Хайнань
Японці висадилися в районі Хайкоу й швидко взяли під контроль острів Хайнань, перетворивши його на базу для просування на південь і блокади китайського узбережжя.
1939.03.27Падіння Наньчана
Японська 11-та армія за допомогою танків і отруйних газів прорвала оборонну лінію на річці Сюшуй і захопила Наньчан. Китайський контрнаступ на Наньчан у квітні зазнав невдачі.
1939.05.03Бомбардування Чунціна
З 1938 року армійська та морська авіація Японії вела тривалу кампанію бомбардувань воєнної столиці Чунціна. Нальоти 3 і 4 травня 1939 року забрали тисячі життів, а під час катастрофи у Великому тунелі в червні 1941 року задихнулася велика кількість мешканців, що там ховалися. Бомбардування тривали до 1943 року, але не зламали волі до опору.
1939.05.11 — 1939.09.16Битва на Халхин-Голі (Номонган)
Уздовж річки Халхин-Гол спалахнули масштабні бої між Квантунською армією та радянсько-монгольськими військами. У серпні Жуков завдав удару кліщами за участю танків, артилерії та авіації, оточивши й розгромивши японську 23-тю дивізію. Битва спонукала Японію відмовитися від «Північного походу» й повернути на південь.
1939.09.14 — 1939.10.06Перша Чаншаська битва
Японська 11-та армія наступала на Чаншу трьома напрямками — з північного Хунаню, північного Цзянсі та південного Хубею. 9-й військовий район Сюе Юе заманив противника вглиб і вдарив по його флангах, змусивши японців відійти на північ від річки Сіньцян.
1939.11.24Падіння Наньніна та битва за перевал Куньлунь
Японці висадилися в затоці Ціньчжоу й 24 листопада взяли Наньнін, перерізавши міжнародний шлях постачання з Гуансі через В'єтнам. У грудні 5-й корпус Ду Юйміна та інші частини взяли перевал Куньлунь, знищивши командира японської бригади Масао Накамуру, проте Наньнін відвоювати не вдалося.
1940.05.01 — 1940.06.18Цзаоян-Ічанська битва
Японці наступали на Цзаоян та Ічан у північному Хубеї. Командувач 33-ї групи армій Чжан Цзичжун загинув під Наньгуадянем — один із найвищих за рангом китайських генералів, що полягли у війні. 12 червня японці взяли Ічан, створивши загрозу воротам до Сичуані.
1940.08.20 — 1940.12.05Битва ста полків
Під командуванням Пен Дехуая 8-ма армія кинула 105 полків у масштабний диверсійний наступ на залізниці Чжентай, Тунпу, Бейпін — Ханькоу та інші й на японські опорні пункти в Північному Китаї. Наступ завдав тяжкої шкоди японським комунікаціям, але й спричинив жорстокі японські каральні «зачистки» та політику «трьох усе».
1940.09.22Японські війська входять у північну частину Французького Індокитаю
Після поразки Франції Японія змусила уряд Віші впустити японські війська до Північного В'єтнаму, перерізавши шлях постачання Китаю Юньнань-В'єтнамською залізницею. 27 вересня Німеччина, Італія та Японія підписали Берлінський пакт.
1941.01.06Ваньнаньський інцидент
Штаб Нової 4-ї армії та її частини — близько 9 000 осіб — потрапили в оточення націоналістичних військ біля Маоліня на півдні Аньхою; більшість загинула, командувача Є Тіна було затримано. Відносини між націоналістами й комуністами різко погіршилися, але Єдиний фронт не розпався.
1941.05.07Південношаньсійська битва (гори Чжунтяо)
Японці кількома напрямками зійшлися до гір Чжунтяо на півдні Шаньсі; захоплені зненацька війська 1-го військового району втратили понад 40 000 осіб, а японці взяли під контроль північний берег Хуанхе.
1941.07.28Японія вводить війська до Південного В'єтнаму; нафтове ембарго США
Японські війська увійшли до південної частини Французького Індокитаю, отримавши затоку Камрань та аеродроми біля Сайгона. США, Велика Британія та Нідерланди негайно заморозили японські активи, а в серпні США заборонили будь-який експорт нафти до Японії. Японія вирішила готуватися до війни зі США та Великою Британією.
1941.09.07 — 1941.10.09Друга Чаншаська битва
Японська 11-та армія зосередила чотири дивізії, прорвала оборонні лінії на річках Сіньцян і Мілоцзян і ненадовго ввійшла до Чанші, але через брак постачання та тиск на фланги й тил змушена була відступити.
1941.12.07Напад на Перл-Гарбор
1-ший повітряний флот Тюіті Наґумо підняв із шести авіаносців близько 350 літаків двома хвилями проти Перл-Гарбора. Чотири американські лінкори було потоплено, ще багато пошкоджено, загинуло близько 2 400 осіб, але авіаносців у порту не було, а паливні сховища й доки лишилися здебільшого неушкодженими. Наступного дня США оголосили війну Японії. Відкрити мапу битви →
1941.12.08Японія одночасно атакує Малаю, Філіппіни та Гонконг
Майже одночасно з Перл-Гарбором (за місцевим часом уже 8 грудня) японська 25-та армія висадилася в Сонгкхлі й Паттані в Таїланді та в Кота-Бару в Малаї; літаки з Тайваню знищили американські літаки на аеродромі Кларк, а 23-тя армія перейшла річку Шеньчжень і атакувала Гонконг. Того ж дня зазнали нападу острів Вейк і Гуам.
1941.12.10Потоплення «Принца Уельського» і «Ріпалса»
Британське з'єднання Z біля східного узбережжя Малаї атакувала японська морська берегова авіація; один за одним було потоплено лінкор «Принц Уельський» і лінійний крейсер «Ріпалс», командувач з'єднання Філліпс загинув. Уперше авіація потопила великі кораблі, що маневрували у відкритому морі.
1941.12.24 — 1942.01.15Третя Чаншаська битва
Японці знову наступали на Чаншу на підтримку Гонконзької операції. Тактика «небесної печі» Сюе Юе виснажувала їх рубіж за рубежем, аж до контрудару під стінами Чанші, і японці відступили, зазнавши важких втрат. Це була одна з перших перемог союзників після початку Тихоокеанської війни.
1941.12.25Падіння Гонконгу
Після 18 днів важких боїв британських, канадських та індійських військ губернатор Марк Янг на Різдво капітулював перед японцями; почалися три роки й вісім місяців японської окупації Гонконгу.
1942.01.02Падіння Маніли; USAFFE відходять на Батаан
14-та армія Масахару Хомми висадилася в затоці Лінгаєн і наступала на Манілу. Макартур оголосив Манілу відкритим містом, і американсько-філіппінські війська відійшли на півострів Батаан і до фортеці Коррехідор, щоб продовжувати опір.
1942.01.23Японці захоплюють Рабаул
Японський Загін Південних морів захопив Рабаул на Новій Британії, розсіявши австралійський гарнізон. Відтак Рабаул став найважливішою військово-морською та авіабазою Японії в південно-західній частині Тихого океану.
1942.02.15Падіння Сінгапуру
Після того як 25-та армія Томоюкі Ямасіти форсувала Джохорську протоку, британський командувач Артур Персіваль, позбавлений водопостачання, капітулював; близько 80 000 британських, індійських та австралійських вояків потрапили в полон — це найбільша капітуляція у британській військовій історії. Потім японці вчинили в Сінгапурі різанину етнічних китайців Сук Чінг.
1942.02.19Японське бомбардування Дарвіна
Палубна авіація з'єднання Наґумо та берегові бомбардувальники атакували порт Дарвін на півночі Австралії, потопивши кілька суден і вбивши понад 200 осіб. Це найбільший напад іноземної держави на материкову Австралію за всю історію.
1942.02.27Битва в Яванському морі
Нідерландський контрадмірал Карел Доорман повів об'єднаний американсько-британсько-нідерландсько-австралійський флот на перехоплення японського десантного конвою, але зазнав поразки від японських торпед; Доорман загинув разом зі своїм флагманом «Де Рюйтер». Потім японці висадилися на Яві.
1942.03.08Падіння Рангуна; капітуляція Нідерландської Ост-Індії
Японська 15-та армія захопила столицю Бірми Рангун, перерізавши морський початок Бірманської дороги. Того ж дня капітулювали сили Нідерландської Ост-Індії на Яві. Потім до Бірми ввійшли 5-й і 6-й корпуси Китайського експедиційного корпусу.
1942.03.19 — 1942.03.30Битва за Таунгу
200-та дивізія Китайського експедиційного корпусу під командуванням Дай Аньланя утримувала Таунгу, понад десять днів стримуючи японську 55-ту дивізію та прикриваючи відхід британців, а потім прорвалася на північ.
1942.04.09Капітуляція на Батаані та Марш смерті
Після трьох місяців облоги, виснажені голодом і хворобами, близько 76 000 американських і філіппінських захисників Батаану капітулювали. Японці змусили полонених пройти під палючим сонцем близько 100 км до табору О'Доннелл; дорогою тисячі загинули від побоїв, страт, голоду, спраги й хвороб.
1942.04.18Рейд Дуліттла
Підполковник Дуліттл повів 16 бомбардувальників B-25 з авіаносця «Горнет» бомбити Токіо, Йокогаму, Наґою та Кобе, після чого вони полетіли до Китаю. Матеріальна шкода була обмеженою, але рейд приголомшив японське військове керівництво й сприяв Мідвейській операції; у відповідь Японія розпочала Чжецзян-Цзянсійську операцію, вбивши велику кількість китайських цивільних, які допомагали льотчикам.
1942.04.19Деблокада Єнанджауна
Сунь Лижень направив 113-й полк Нової 38-ї дивізії на допомогу Єнанджауну; полк відкинув японців і врятував понад 7 000 оточених бійців 1-ї Бірманської дивізії.
1942.05.04 — 1942.05.08Битва в Кораловому морі
Перша в історії битва авіаносців проти авіаносців, у якій кораблі супротивників так і не побачили одне одного. США втратили «Лексінгтон»; Японія втратила легкий авіаносець «Сьохо», а «Сьокаку» зазнав важких пошкоджень, тож Японія змушена була відмовитися від морського наступу на Порт-Морсбі.
1942.05.06Капітуляція Коррехідору
Вейнрайт здав гарнізон фортеці Коррехідор, і організований опір США на Філіппінах припинився.
1942.05.15 — 1942.09.01Чжецзян-Цзянсійська операція
Щоб знищити аеродроми в Чжецзяні та Цзянсі, які могли використовувати американські літаки, японці рушили назустріч одне одному з Ханчжоу та Наньчана, ненадовго відкрили Чжецзян-Цзянсійську залізницю й зруйнували аеродроми в Цюйчжоу, Лішуї та інших місцях. Вони масово застосовували біологічну зброю й убили велику кількість цивільних, а після серпня — вересня відвели більшість сил.
1942.05.26Відступ Експедиційного корпусу; загибель Дай Аньланя
Після краху оборони Бірми частина Китайського експедиційного корпусу відступила на батьківщину через Дикі гори, зазнавши важких втрат; командир 200-ї дивізії Дай Аньлань був поранений під час прориву й помер. Нова 38-ма дивізія відійшла до Індії.
1942.06.04 — 1942.06.07Битва за Мідвей
Американські криптоаналітики зламали японські військово-морські шифри, і Німіц вислав три авіаносці в засідку. 4 червня американські пікірувальники застали японців саме тоді, коли їхні літаки переозброювалися, і влучили в «Акаґі», «Каґу» та «Сорю», а потім потопили «Хірю»; США втратили «Йорктаун». Імперський флот Японії втратив основні авіаносці й багатьох досвідчених льотчиків, і хід Тихоокеанської війни змінився. Відкрити мапу битви →
1942.06.06Японці окуповують Атту й Киску
Як відволікальний маневр для Мідвейської операції японці окупували Киску й Атту на західному краю Алеутських островів — єдину територію США в Північній Америці, окуповану під час війни.
1942.07.21 — 1942.11.02Кампанія на стежці Кокода
Японський Загін Південних морів висадився в Буні — Гоні й наступав на Порт-Морсбі стежкою Кокода через хребет Оуен-Стенлі, у вересні дійшовши до Іорібайви, приблизно за 50 км від порту. Австралійські війська поступово стримали їх у джунглях і контратакували; через перерване постачання та невдачу на Гуадалканалі японці відступили, а в листопаді австралійці відвоювали Кокоду.
1942.08.07Американський десант на Гуадалканал
1-ша дивізія морської піхоти США висадилася на Гуадалканалі й Тулагі та захопила аеродром, який будували японці (згодом названий Гендерсон-Філд). Це був перший стратегічний наступ союзників на Тихому океані, за яким довкола Гуадалканалу пів року тривала виснажлива боротьба на суходолі, на морі й у повітрі. Відкрити мапу битви →
1942.08.09Битва біля острова Саво
Японський 8-й флот Ґун'іті Мікави вночі атакував союзне з'єднання прикриття біля острова Саво й потопив чотири важкі крейсери майже без власних втрат — одна з найтяжчих поразок в історії ВМС США. Відкрити мапу битви →
1942.10.23 — 1942.10.26Битва за Гендерсон-Філд
Японська 2-га дивізія розпочала свій наймасштабніший нічний наступ, щоб відбити Гендерсон-Філд, і зазнала невдачі з важкими втратами перед позиціями морської піхоти. Відкрити мапу битви →
1942.11.13 — 1942.11.15Морська битва за Гуадалканал
У серії нічних боїв у протоці Айронботтом було потоплено японські лінкори «Хіей» і «Кірісіма», а японський конвой із підкріпленням був майже повністю знищений. Після цього Імперський флот Японії вже не міг ефективно підсилювати Гуадалканал. Відкрити мапу битви →
1943.01.22Завершення битви за Буну — Гону
Після двох місяців кривавих боїв американські та австралійські війська взяли японські опорні пункти Буна, Гона й Сананада на північно-східному узбережжі Нової Гвінеї. Уперше союзники здолали укріплену японську оборону на суходолі.
1943.02.09Японці залишають Гуадалканал
Японці таємно вивезли есмінцями вночі близько 11 000 уцілілих, і Гуадалканальська кампанія завершилася перемогою союзників. На острові загинуло близько 20 000 японців, більшість — від голоду й хвороб. Відкрити мапу битви →
1943.03.02 — 1943.03.04Битва в морі Бісмарка
Американська та австралійська авіація застосувала низьковисотне топмачтове бомбардування проти японського конвою, що віз війська до Лае; усі вісім транспортів і чотири есмінці було потоплено, і відтоді Японія майже не могла підсилювати Нову Гвінею морем.
1943.04.18Збиття літака Ямамото
Американські криптоаналітики дізналися графік інспекційної поїздки Ямамото на фронт; винищувачі P-38 з Гуадалканалу перехопили його над Бугенвілем і збили бомбардувальник G4M, на якому він летів, — Ямамото загинув на місці.
1943.05.05 — 1943.06.14Західнохубейська битва
Японська 11-та армія атакувала район на схід від ущелини Сілін на Янцзи, намагаючись відкрити ворота до Сичуані. Китайські війська стійко утримували фортецю Шипай, і японці відступили, не досягши мети.
1943.05.11 — 1943.05.30Битва за Атту
Американські війська висадилися на Атту, і японський гарнізон майже повністю загинув в останній атаці «банзай». У липні японці під прикриттям туману таємно евакуювалися з Киски.
1943.09.16Відвоювання Лае й Саламауа
7-му австралійську дивізію перекинули повітрям до Надзабу, а 9-та висадилася з моря; удар із двох напрямків повернув Лае, після чого союзники рушили на півострів Гуон.
1943.11.01Висадка союзників на Бугенвілі
3-тя дивізія морської піхоти США висадилася в затоці Імператриці Августи на західному узбережжі Бугенвіля й побудувала аеродроми для нейтралізації Рабаула.
1943.11.02 — 1943.12.20Чандеська битва
Японці атакували Чанде — ключове місто на заході Хунаню. Близько 8 000 бійців 57-ї дивізії Юй Ченваня пів місяця билися в оточеному місті й майже всі загинули. Японці ненадовго зайняли Чанде, але відійшли під контрударом китайських підкріплень.
1943.11.20 — 1943.11.23Битва за Тараву
2-га дивізія морської піхоти США атакувала острів Бетіо на атолі Тарава в островах Гілберта. Через надто низький відплив десантні засоби сіли на кораловий риф, і морські піхотинці, що брели до берега у воді, зазнали важких втрат. За 76 годин загинуло близько 1 000 американців, а японський гарнізон приблизно з 4 500 осіб був майже повністю знищений.
1943.11.22 — 1943.12.01Каїрська й Тегеранська конференції
Рузвельт, Черчилль і Чан Кайші зустрілися в Каїрі; Каїрська декларація проголосила, що Японія має повернути Маньчжурію, Тайвань і Пескадорські острови. Потім, у Тегерані, Сталін заявив, що Радянський Союз вступить у війну проти Японії після поразки Німеччини.
1944.02.01 — 1944.02.23Кампанія на Маршаллових островах
Американські війська захопили Кваджалейн і Маджуро, а потім узяли Еніветок. 58-ме оперативне з'єднання завдало удару по Труку, знищивши багато японських літаків і кораблів, і Об'єднаний флот змушений був залишити цей «Гібралтар Тихого океану».
1944.03.08 — 1944.07.03Битви за Імпхал і Кохиму
15-та армія Реньї Мутаґуті переправилася через Чіндвін і атакувала Імпхал та Кохиму — ворота до індійського Ассаму, — щоб перерізати союзні лінії постачання. Слім утримав позиції завдяки повітряному постачанню; відрізані від постачання японці під тиском голоду й хвороб зазнали краху й відступили, втративши близько 55 000 осіб, — одна з найтяжчих поразок в історії Імперської армії Японії. Відкрити мапу битви →
1944.04.17 — 1944.05.25Операція «Ітіґо»: Центральнохенаньська битва
Японія розпочала операцію «Ітіґо» — свій наймасштабніший сухопутний наступ у війні силами 500 000 вояків, — щоб відкрити континентальний коридор і знищити американські аеродроми в Китаї. Японці форсували Хуанхе й за 37 днів узяли Чженчжоу, Сюйчан і Лоян, розгромивши 1-й військовий район Китаю.
1944.04.22Висадка в Голландії
Макартур оминув сильно укріплений Вевак і здійснив далекі десанти в Голландії та Айтапе, ізолювавши японську 18-ту армію в тилу.
1944.05.11Західноюньнанський контрнаступ
Вей Ліхуан повів Китайський експедиційний корпус через Салуїн у контрнаступ на Суншань, Теньчун і Лунлін, щоб знову відкрити Бірманську дорогу. Після місяців кривавих боїв у вересні було взято Суншань і Теньчун.
1944.06.15 — 1944.07.09Битва за Сайпан
2-га і 4-та дивізії морської піхоти США висадилися на Сайпані. Японський гарнізон загинув в останній самогубній атаці, а багато японських цивільних покінчили з собою, кинувшись зі скель на північному краю острова. Втрата Сайпану відкрила Японські острови для B-29, і невдовзі кабінет Хідекі Тодзьо впав.
1944.06.18Падіння Чанші; початок оборони Хеньяна
Японська 11-та армія взяла Чаншу, а потім оточила Хеньян. 10-й корпус Фан Сяньцзюе — близько 17 000 осіб — утримував Хеньян 47 днів, завдавши японцям важких втрат; місто впало 8 серпня.
1944.06.19 — 1944.06.20Битва у Філіппінському морі
1-ший мобільний флот Дзісабуро Одзави завдав авіаударів по 5-му флоту Спруенса; японські літаки масово збивали наведені радарами американські винищувачі та зенітний вогонь — це назвали «великим маріанським полюванням на індичок». Японія втратила три авіаносці й близько 600 літаків, і її палубна авіація так і не відновилася.
1944.07.21 — 1944.08.10Відвоювання Гуаму й Тініана
Американські війська висадилися на Гуамі, а потім на Тініані, завершивши захоплення Маріанських островів, де згодом збудували бази далеких бомбардувальників B-29.
1944.08.03Взяття Мічини
Після 78-денної облоги Китайська армія в Індії та американські «Мародери Меррілла» взяли Мічину — ключове місто Північної Бірми, відкривши шлях для дороги Ледо й трубопроводу.
1944.09.15 — 1944.11.27Битва за Пелеліу
1-ша дивізія морської піхоти США висадилася на Пелеліу в Палау. Японці вели тривалу оборону з коралових печер, і битва, розрахована на кілька днів, тривала понад два місяці з важкими втратами з обох боків.
1944.10.20Американський десант на Лейте
6-та армія Крюгера висадилася на східному узбережжі Лейте, а Макартур вийшов на берег убрід і проголосив: «Я повернувся». Імперський флот Японії відповів операцією «Сьо-Ґо 1» за принципом «все або нічого». Відкрити мапу битви →
1944.10.23 — 1944.10.26Битва в затоці Лейте
Наймасштабніша морська битва в історії. Японія використала з'єднання Одзави як приманку, щоб відтягнути 3-й флот Голсі, але з'єднання Куріти, пройшовши протокою Сан-Бернардіно, повернуло назад біля Самару. Японія втратила чотири авіаносці, три лінкори (зокрема «Мусасі») та інші кораблі, і Об'єднаний флот перестав існувати як бойова сила; підрозділи камікадзе здійснили перші вильоти. Відкрити мапу битви →
1944.11.11Падіння Гуйліня й Лючжоу
На другому етапі операції «Ітіґо» японці взяли Гуйлінь і Лючжоу, і 14-та повітряна армія США змушена була підірвати кілька аеродромів і відійти. 24 листопада впав Наньнін.
1944.11.24B-29 починають бомбардувати Японію з Маріанських островів
B-29 21-го бомбардувального командування вперше злетіли із Сайпану, щоб бомбардувати Токіо; раніше 20-те бомбардувальне командування злітало з Ченду, щоб бомбардувати Явату та інші цілі.
1944.12.02Японський авангард досягає Душаня
Частина японських сил просунулася вздовж залізниці Гуйчжоу — Гуансі до Душаня в Гуйчжоу, стривоживши Чунцін. Через розтягнуті лінії постачання японці невдовзі відійшли до Гуансі. 10 грудня вони з'єдналися на кордоні з японськими військами з В'єтнаму й оголосили континентальний коридор відкритим.
1945.01.09Американський десант у затоці Лінгаєн
6-та армія США висадилася в затоці Лінгаєн на Лусоні й рушила на південь через центральну рівнину. Томоюкі Ямасіта відвів основні сили в північні гори для затяжної боротьби.
1945.01.27Відкриття дороги Ледо
Китайська армія в Індії та Експедиційний корпус з'єдналися біля Монг-Ю, завершивши дорогу Ледо від індійського Ледо через Мічину до Бірманської дороги; 28 січня перша колона вирушила до Куньміна.
1945.02.03 — 1945.03.03Битва за Манілу
Американські війська місяць вели вуличні бої з японською морською піхотою в Манілі. Більшу частину міста було зруйновано, а близько 100 000 філіппінських цивільних загинули в боях і внаслідок різанини, вчиненої японськими військами.
1945.02.19 — 1945.03.26Битва за Іодзіму
3-тя, 4-та і 5-та дивізії морської піхоти США висадилися на Іодзімі. Тадаміті Курібаясі відмовився від вирішального бою на пляжах і вів глибоку оборону з тунелів і печер. 23 лютого морські піхотинці підняли прапор на горі Сурібаті. Втрати США становили близько 26 000 осіб — це єдина битва Тихоокеанської війни, в якій загальні американські втрати перевищили японські; майже всі приблизно 21 000 японських захисників загинули. Відкрити мапу битви →
1945.03.03Взяття Мейктіли
Слім таємно направив 4-й корпус на південь, щоб раптовим ударом захопити Мейктілу — японський вузол постачання в центральній Бірмі. 20 березня було відвойовано Мандалай, і японський Бірманський фронт зазнав краху.
1945.03.09Японський переворот в Індокитаї
Японці роззброїли французьку колоніальну адміністрацію та війська, ініціювали проголошення «незалежності» В'єтнаму, Камбоджі та Лаосу й узяли Індокитай під прямий контроль.
1945.03.10Бомбардування Токіо
Лемей змінив тактику, наказавши B-29, позбавленим оборонного озброєння, скидати запалювальні бомби вночі з малої висоти. Операція «Мітингхаус» спричинила в Токіо вогняний смерч, що забрав життя близько 80 000–100 000 осіб і залишив без даху мільйон, — найсмертоносніший окремий авіаналіт в історії. Потім запалювальним бомбардуванням по черзі зазнали Наґоя, Осака, Кобе та інші міста.
1945.04.01 — 1945.06.22Битва за Окінаву
10-та армія США висадилася на Окінаві, а японська 32-га армія відійшла на південь, на лінію Сюрі, для опору. Японія розгорнула масовані атаки камікадзе, а «Ямато» було потоплено на шляху до битви. Загинуло близько 12 000 американців і 77 000 японських солдатів; загибель цивільних окінавців оцінюють у 40 000–150 000, зокрема тих, кого японські військові змусили покінчити з собою. Відкрити мапу битви →
1945.04.07Потоплення «Ямато»
Лінкор «Ямато» вийшов в односторонній спеціальний ударний похід до Окінави й був потоплений на південний захід від Кюсю палубною авіацією 58-го оперативного з'єднання; загинуло близько 3 000 осіб на борту. Відкрити мапу битви →
1945.04.09 — 1945.06.07Західнохунаньська битва (Чжіцзян)
Японці атакували авіабазу в Чжіцзяні на заході Хунаню; китайські війська, спираючись на рельєф гір Сюефен і за підтримки американської авіації, відкинули їх. Це була остання велика битва на головному фронті Китаю.
1945.05.03Відвоювання Рангуна
Британсько-індійські війська взяли Рангун морським і повітряним десантом; японці вже відступили. Бірманська кампанія по суті завершилася.
1945.07.26Потсдамська декларація
США, Велика Британія та Китай оприлюднили декларацію із закликом до Японії капітулювати беззастережно й підтвердили, що умови Каїрської декларації мають бути виконані. Прем'єр-міністр Японії Кантаро Судзукі відповів «мокусацу» (залишити без уваги).
1945.08.06Атомне бомбардування Хіросіми
B-29 «Енола Ґей», що вилетів з Тиніану, скинув на Хіросіму уранову бомбу «Малюк». Центр міста було зрівняно із землею; до кінця року загинуло близько 90 000–140 000 осіб.
1945.08.09Радянський вступ у Маньчжурію; атомне бомбардування Нагасакі
Радянський Союз оголосив війну Японії, і Василевський повів три фронти загальною чисельністю близько 1,5 млн осіб у Маньчжурію із заходу, півночі та сходу; Квантунська армія швидко розвалилася. Того ж дня B-29 «Бокскар» скинув на Нагасакі плутонієву бомбу «Товстун», яка забрала життя близько 70 000 осіб.
1945.08.15«Звернення голосом журавля» імператора
14 серпня Імператорська нарада ухвалила рішення прийняти Потсдамську декларацію. Опівдні 15-го японське радіо транслювало запис, на якому імператор Сьова зачитував рескрипт про припинення війни й оголошував про прийняття умов капітуляції. Японські війська повсюдно поступово припинили вогонь.
1945.08.19Капітуляція Квантунської армії
Командувач Квантунської армії Отодзо Ямада прийняв радянські умови припинення вогню. Радянські повітряні десанти увійшли до Чанчуня, Шеньяна й Харбіна, а згодом до Порт-Артура, Дальнього та північної Кореї.
1945.09.02Капітуляція на борту лінкора «Міссурі»
Міністр закордонних справ Японії Мамору Сіґеміцу та начальник Генерального штабу армії Йосідзіро Умедзу підписали Акт про капітуляцію на борту американського лінкора «Міссурі» в Токійській затоці, а Макартур прийняв капітуляцію від імені союзних держав. Друга світова війна завершилася. 9 вересня японські війська в Китаї капітулювали перед китайським урядом у Нанкіні.